Print Page Options
Previous Prev Day Next DayNext

Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Daily Bible readings that follow the church liturgical year, with sequential stories told across multiple weeks.
Duration: 1245 days
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Version
Псалтирь 102:12-28

12 Життя моє—лиш тінь, яка зникає,
    я в’яну, наче скошена трава.
13 Ти ж, Господи, навіки на престолі,
    і житиме Твоє ім’я із роду в рід.
14 Яви Свою любов горі-Сіону, час втішити її;
    вже час[a] призначений настав.
15 Її каміння прагнуть бачити Твої раби,
    бо люблять навіть порох з неї.
16 Народи інші, й ті боятимуться імені Твого,
    царі народів тих шанують Твою Славу.
17 Це станеться, коли Господь з руїн Сіон підніме
    й постане там у пишності і славі.
18 Почує Він нужденного молитви,
    Він не осудить, не зневажить їх.

19 Про все це напишіть для поколінь прийдешніх,
    щоб незачатий ще народ цінував Творця.
20-21 Господь з Небесного престолу подививсь на землю,
    аби почути в’язнів стогін й плач приречених до страти.
22 Щоб звільнені Його ім’я вславляли на Сіоні,
    хвалу Йому співали у Єрусалимі.

23-24 Коли збираються всі царства і народи
    вславляти Господа разом,
мене лишили сили і снага,
    життя укоротилось невблаганно.
25 Тому благаю: «Боже мій, живеш Ти з роду в рід,
    тож не вбивай мого життя на півдорозі.
26 Створив Ти землю в сиву давнину,
    Ти небеса розкинув власноручно.
27 І все це може зникнути, а Ти ж бо—вічний.
    Мов одяг зношений, Ти викинеш і зміниш їх, немов ганчір’я.
28 Твої ж літа пребудуть вічно!

4 Царств 4:8-17

Воскресіння сина шунамитянки

Якось Еліша пішов до Шунема. Там одна багата жінка запросила його до себе поїсти. Відтоді хоч коли б він бував у тих місцях, він заходив до неї поїсти. Вона сказала своєму чоловікові: «Я знаю, що цей чоловік, який часто приходить, святий Божий чоловік. 10 Влаштуймо йому кімнатку на даху! Занесем туди ліжко, стіл, стілець і світильник для нього. Тоді він може залишатися там, коли приходитиме до нас».

11 Одного разу коли Еліша прийшов, він піднявся до своєї кімнатки й ліг спочити. 12 Він попросив слугу Ґегазі: «Поклич шунамитянку». Той покликав її, і вона стала перед ним. 13 Еліша сказав йому: «Передай їй ось що: „Ти подбала про нас. А що можна зробити для тебе? Може, щось попросити від твого імені в царя чи командуючого військом?”»

Вона відповіла: «Я живу серед свого народу і тому мені нічого не бракує».

14 «Що можна для неї зробити?»—спитав Еліша. Ґегазі відповів: «У неї немає сина, а її чоловік уже старий».

15 Тоді Елішав наказав: «Поклич її!» Слуга погукав її, і вона з’явилася на порозі кімнати.

16 «Десь у цей час наступного року,—сказав Еліша,—ти триматимеш на руках сина».

«Ні, мій пане-володарю,—заперечила вона.—Не вводь свою рабиню в оману, Божий чоловіче!»

17 Але жінка таки завагітніла й наступного року о тій же порі народила сина, як і пообіцяв їй Еліша.

4 Царств 4:32-37

32 Коли Еліша дійшов до будинку, на ліжку лежав мертвий хлопчик. 33 Еліша зайшов, замкнув за собою двері. В кімнаті більше нікого не було, крім них. Еліша почав молитися Господу. 34 Потім він підійшов до ліжка, ліг на хлопчика так, щоб устами торкатися уст хлопця, очима—його очей, руками—його рук. Коли він притулився, тіло хлопчика почало теплішати. 35 Еліша підвівся, пройшовся кімнатою з одного кінця в інший, а потім ще раз ліг на хлопчика. Хлопчина сім разів чхнув і розплющив очі.

36 Еліша покликав Ґегазі й сказав: «Поклич шунамитянку!» Той погукав. Коли вона прийшла, він сказав: «Візьми сина». 37 Вона підійшла, кинулася в ноги й низько перед ним вклонилася. Тоді взяла сина на руки й вийшла.

Деяния 14:1-7

Павло й Варнава тікають до Лістри

14 Так само і в Іконії Павло та Варнава пішли до юдейської синагоги, і говорили там так, що величезна кількість як юдеїв, так і поган, увірували. Але юдеї, котрі не повірили, почали підбурювати поган, викликавши в тих лихі почуття до віруючих.

Павло й Варнава довго лишалися в Іконії, і відважно проповідували в ім’я Господа. Та Він підтверджував Послання милості Своєї, допомагаючи Павлу і Варнаві творити дивовижні знамення й чудеса. Тож люди в місті розділилися: одні підтримували юдеїв, інші—апостолів.

Деякі погани та юдеї на чолі зі своїми вождями, намагалися побити Павла і Варнаву камінням. 6-7 Довідавшись про це, Павло з Варнавою втекли до міст Лістри й Дервії, що в Лікаоніі, та довколишніх земель, де продовжували проповідувати Благовість.

Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International