Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
21 Хіба не знали ви? Хіба не чули?
Хіба віддавна вам не говорили?
Хіба від створення землі було не ясно?
22 Бог возсідає над сферами земними,
а люди, наче сарана, у порівнянні з Ним.
Це Він, немов завісу, небеса розкинув
і розгорнув шатром, аби у ньому жити.
23 Правителів Він перетворює в ніщо,
суддів земних Він непотрібними зробив.
24 Вони, немов зерно, посаджене або посіяне недавно,
не встигли і коріння ще пустити,
як Бог на них подув, й вони засохли,
і вітер, як солому, їх поніс.
25 Святий, наш Бог, говорить:
«З ким порівняєте Мене?
Хто дорівняється до Мене?»
26 Зведіть до неба очі і погляньте!
Хто все, що є на небесах, створив?
Це Той, хто все небесне Воїнство гуртує,
веде одного за одним,
хто всі зірки по іменах скликає.
Не може не з’явитися світило жодне,
тому що силу Він могутню має.
27 О Якове, чому ти нарікаєш?
Навіщо ти, Ізраїлю, говориш:
«Не знає Господь, яким шляхом тяжким іду я,
що заслужив я, Богу байдуже цілком».
28 Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув,
що Господь—то вічний Бог,
Творець усієї землі.
Не має Він спочинку, ані втоми.
Ніхто не здатен осягнути мудрість Бога.
29 Натомленому сили придає Він,
безсилого Він укріпляє вмить.
30 Втомився і зневірився юнак,
спіткнутись може молодий хлопчина, впасти.
31 Та той, хто потаємно Господа чекає,
знов набереться сил і крила відростить, мов той орел[a].
В бігу вони, не будуть відчувати втоми,
в ході їм сили вистачить завжди.
1 Славімо Господа, бо щедрий Він!
Пісень співаймо Богу,
бо вславлять Його—приємно!
2 Господь побудував Єрусалим,
народ Ізраїлю поверне Він з полону.
3 Зціляє Він людей, серця яких розбиті,
і перев’язує їм рани.
4 Він знає лік зіркам на небі,
усім їм імена дає.
5 Володар наш—величний, всемогутній,
безмежна Його мудрість.
6 Господь підтримує душею скромних,
пихатих—пригинає до землі.
7 До Господа звертайтеся із жертвами подяки,
співайте Господу пісень, на лірі грайте!
8 Це Він по небу хмари розкидає,
дощами напуває землю,
в горах травою проростає.
9 Це Він худобі корм дає
й крукам, які кричать до Нього.
10 Могутність коней не вража Його,
Йому не до вподоби дужі людські воїни.
11 А тішать Господа всі Його вірні,
хто покладається на Його щиру ласку.
20 Бог не робив цього для жодного народу,
Його повчань народ ніякий більш не має.
Славімо Господа!
16 Якщо я проповідую Добру Звістку, то не маю чим хвалитися. Це мій обов’язок. І горе мені, якщо не буду проповідувати. 17 Як би я робив те добровільно, то повинен був одержати нагороду, але в мене не має вибору: я роблю тільки те, що мені довірили виконувати—проповідувати Добру Звістку. 18 В чому ж тоді моя винагорода? Вона в тому, що я проповідую Добру Звістку і роблю це не за платню; в тому, щоб не користуватися правом, яке я маю, проповідуючи Добру Звістку. 19 Бо хоч я й вільний від людей, та став рабом усіх, щоб врятувати більше людей. 20 Для юдеїв я став юдеєм, щоб врятувати їх. Для тих, хто підкоряється Закону, я став одним із них (хоч я і не під Законом) для того, щоб врятувати тих, хто підкоряється Закону. 21 Для тих, хто без Закону, я став таким, як і вони (хоч і не живу без Закону Божого, бо підкоряюся законові Христовому). І зробив я це, щоб оволодіти ними. 22 Я став немічним для немічних, щоб врятувати їх. Я став усім для всіх, щоб спасти хоча б декого у будь-який спосіб. 23 Я роблю все це заради Доброї Звістки, щоб стати одним із тих, на кого пошириться її благословення.
Зцілення багатьох
(Мт. 8:14-17; Лк. 4:38-41)
29 Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пішли разом з ними. 30 Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу. 31 Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.
32 Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим. 33 Усе місто зібралося під дверима. 34 Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий[a].
Ісус вирушає в інші міста
(Лк. 4:42-44)
35 Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився. 36-37 Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають». 38 Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов». 39 Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International