Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹ Псалом Давида.

Послання до полонених у Вавилоні

29 Ось слова з сувою, що пророк Єремія послав з Єрусалима до старійшин, що лишилися у вигнанні, до священиків та пророків і до всіх людей, кого Навуходоносор вигнав з Єрусалима у заслання до Вавилона. ² Це було після того, як цар Єгояхин вийшов з Єрусалима разом із царицею-матір’ю й царедворцями, й вельможами Юдеї та Єрусалима, з ремісниками й золотих справ майстрами. ³ Єремія послав цей сувій через Еласа, сина Шафана, та Ґемарію, сина Гилкії, яких Седекія, цар юдейський послав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського. Там мовилося:

⁴ Ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже до всіх тих, кого виведено було з Єрусалима до Вавилона: ⁵ «Будуйте оселі й живіть у них, саджайте сади, споживайте плоди їхні. ⁶ Беріть собі дружин і народіть синів і дочок. Беріть дружин для синів ваших і віддавайте заміж дочок ваших, і нехай вони теж родять дітей. Множтеся там, а не зменшуйтеся. ⁷ Дбайте про благо міста того, куди Я вас вислав, і моліться Господу за нього, бо якщо в ньому пануватиме мир, то мир буде й вашій оселі. ⁸ Бо ось що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю каже: „Не давайте обдурити себе вашим пророкам, що між вами, і вашим віщунам. Не слухайте тих снів, що сняться їм. ⁹ Вони ім’ям Моїм пророкують вам неправду. Я їх не посилав!”» Так каже Господь.

¹⁰ Кажу так, бо ось що Господь мовить: «Коли могутності Вавилона виповниться сімдесят років, Я прийду до вас і виконаю обіцянку, що дав вам повернути вас до Єрусалима. ¹¹ Бо знаю Я всі задуми Свої щодо вас, задуми щодо процвітання вашого, а не лиха, щоб дати вам майбутнє і надію. ¹² Ви звертатиметеся до Мене, ви прийдете й молитиметеся Мені, та Я вас слухатиму. ¹³ Ви будете шукати Мене і знайдете, якщо будете шукати від усього серця. ¹⁴ Я дозволю вам знайти Мене. Я відпущу вас із полону, зберу з усіх місць, куди повиганяв вас. Я поверну вас туди, звідки вигнав». Так каже Господь.

Зцілення біснуватого

(Мт. 8:28-34; Лк. 8:26-39)

5 І припливли вони на протилежний берег озера до землі Ґерасинської^[a]. ² Тільки-но Ісус зійшов з човна, як назустріч Йому з-за гробниць вийшов чоловік, одержимий нечистим духом. ^3-4 Він жив серед гробниць, і ніхто не міг зв’язати його, навіть ланцюгами. Його часто заковували в кайдани та ланцюги, але він рвав ланцюги й трощив кайдани, і ніхто не міг угамувати його.

⁵ Днями й ночами він никав між гробниць в горах, кричав і бив себе камінням.

^6-7 Помітивши віддалік Ісуса, цей чоловік кинувся до Нього, упав долілиць перед Ним, а потім голосно закричав: «Що Тобі треба від мене, Ісусе, Сину Господа Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч мене». ⁸ Ісус звелів йому: «Вийди з чоловіка цього, нечистий дух!»

⁹ Отже, Ісус запитав його: «Як тебе звати?» А той відповів: «Ім’я мені—Легіон^[b], бо багато нечистих духів вселилося в мене». ¹⁰ Вони знову і знову благали Ісуса не виганяти їх із тієї землі. ¹¹ Неподалік на узвишші паслося велике стадо свиней. ¹² Тож духи благали Ісуса: «Пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них». ¹³ Ісус дозволив їм. Тож нечисті духи вийшли з чоловіка і вселилися в свиней. Тоді стадо, в якому налічувалося близько двох тисяч голів, кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.

¹⁴ Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях. І люди сходилися, щоб подивитися, що сталося. ¹⁵ Вони прийшли до Ісуса й, побачивши того біснуватого одягненим і при здоровому глузді, дуже злякалися. ¹⁶ Хто бачив, розповіли людям, що трапилося з чоловіком, одержимим нечистими, та про свиней. ¹⁷ І люди почали благати Ісуса залишити їхню землю.

¹⁸ Коли Він сідав у човен, чоловік, який був одержимий нечистим духом, благав Ісуса узяти його з Собою. ¹⁹ Та Ісус відмовив йому, сказавши: «Іди до дому свого, до своїх людей і розкажи, що Господь зробив для тебе і як змилувався над тобою».

²⁰ Тож він пішов і почав усім у Десятимісті розповідати, як багато Ісус зробив для нього. І всі були вражені тим.