Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На інструменті аламот[a]. Пісня родини Кори.
2 Бог—наш притулок й сили джерело,
в часи пекельні завжди допоможе.
3 Тому не страшно нам, коли земля тремтить,
а море поглинає гори[b].
4 Не боїмось ми й реву, люті пінистого моря,
величних гір падіння нищівного. Села
5 Тече така ріка,
чиї потічки щастям повнять місто Бога,
Всевишнього святу оселю.
6 Бог є у місті, то і місто вистоїть, не упаде.
Ще й ранок займеться, а Бог йому вже допоможе.
7 Бунтуються народи, страхом обійняті;
розвалюються царства,
коли Господь наказує громово,
і розплавляється земля.
8 Усемогутній з нами наш Господь,
Бог Якова—притулок наш у горах. Села
9 Іди й дивись, яку могутню силу має наш Господь,
поглянь, яку страшну руїну Він вчинив.
10 Спиняє війни Він по всьому світі, ламає луки,
підрізає списи і спопеляє бойові щити[c].
11 «Доволі боротьби,—
Він каже,—знайте, Я Бог Ваш.
Я народів переможець,
то Я землі Господь».
12 Усемогутній з нами наш Господь,
Бог Якова—притулок наш у горах. Села
Мудрість—добра жінка
8 Хіба не кличе Мудрість?
Хіба не озивається розум?
2 Стоїть вона на вершинах гір,
на перехрестях, вздовж доріг.
3 Вона гукає біля брами, біля входу до міста,
при міських воротах:
4 «До тебе, мій народе, я звертаюсь.
Мій голос лине до синів людських.
5 Невігласи, розсудливість пізнайте,
затямте, що є розважливість, ви, нерозумні!
6 Послухайте, бо маю вам сказати щось важливе,
я справедливості навчаю вас.
7 Мої уста лиш правду мовлять,
облудність не для губ моїх.
8 Усі слова, що з вуст злітають, справедливі,
немає фальші, ані підступу у них.
9 Вони ясні для розуміння
й ясні для того, хто шукає знань.
10 Візьміть напучування, а не срібло,
знання, а не найщиріше золото.
11 Бо Мудрість краща за корал,
скарби ніякі не зрівняться з нею».
Що робить Мудрість
12 «Я, Мудрість, з прозорливістю живу,
знаннями й передбаченнями володію.
13 Господній страх—то ненависть до зла.
Ненавиджу я зверхність і гординю,
лихі діла й слова облудні.
14 Пораду добру маю і знаннями поділюся,
я володію розумом і силу маю.
15 З моєю допомогою правителі царюють,
закони справедливі пишуть можновладці.
16 Я допомагаю владикам правити,
а мужі державні—справедливі[a].
17 Усіх люблю я тих, хто її любить,
будь-хто мене знайде, аби шукав лиш.
18 Багатство й почесті зі мною,
і праведність, і статки неминущі.
19 Мої плоди коштовніші за найчистіше золото,
прибуток мій щедріший, ніж найкраще срібло.
20 Крокую я шляхами праведності,
дорогою закону йду.
21 Даю Я спадок тим, хто мене любить,
скарбниці їхні вщерть наповню.
Ісус обирає дванадцять апостолів
(Мт. 10:1-4; Лк. 6:12-16)
13-15 Піднявшись на гору, Ісус покликав за Собою тих, кого хотів обрати послідовниками Своїми. Вони піднялися до Нього. Ісус обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб вони були поруч із Ним і щоб міг Він послати їх до інших міст проповідувати. І наділив Він їх владою виганяти демонів. 16-19 Отже, Він призначив дванадцятьох:
Симона, якому Ісус дав ім’я Петро,
братів Якова і Іоана, синів Зеведеєвих (яким Він дав імена Воанерґес, що означає «сини грому»),
Андрія,
Пилипа,
Варфоломія,
Матвія,
Хому,
Якова, сина Алфієвого,
Тадея,
Симона Зилота[a]
та Юду Іскаріота, котрий пізніше зрадив Ісуса.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International