Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На інструменті аламот[a]. Пісня родини Кори.
2 Бог—наш притулок й сили джерело,
в часи пекельні завжди допоможе.
3 Тому не страшно нам, коли земля тремтить,
а море поглинає гори[b].
4 Не боїмось ми й реву, люті пінистого моря,
величних гір падіння нищівного. Села
5 Тече така ріка,
чиї потічки щастям повнять місто Бога,
Всевишнього святу оселю.
6 Бог є у місті, то і місто вистоїть, не упаде.
Ще й ранок займеться, а Бог йому вже допоможе.
7 Бунтуються народи, страхом обійняті;
розвалюються царства,
коли Господь наказує громово,
і розплавляється земля.
8 Усемогутній з нами наш Господь,
Бог Якова—притулок наш у горах. Села
9 Іди й дивись, яку могутню силу має наш Господь,
поглянь, яку страшну руїну Він вчинив.
10 Спиняє війни Він по всьому світі, ламає луки,
підрізає списи і спопеляє бойові щити[c].
11 «Доволі боротьби,—
Він каже,—знайте, Я Бог Ваш.
Я народів переможець,
то Я землі Господь».
12 Усемогутній з нами наш Господь,
Бог Якова—притулок наш у горах. Села
25 І вийшли вони з Єгипту і прийшли до свого батька Якова в землю Ханаанську. 26 Вони сказали йому: «Йосип іще живий і править він усією землею Єгипетською». Серце його отерпло, бо він не повірив їм. 27 Тоді вони переказали йому всі слова Йосипові, з якими той звертався до них. І побачив Яків ті вози, що Йосип прислав, аби забрати його. І дух Якова, їхнього батька, ожив. 28 Тоді Ізраїль мовив: «Досить! Мій син Йосип іще живий. Я піду й побачу його перед смертю своєю».
Бог розмовляє з Яковом
46 І вирушив Ізраїль у путь з усім своїм майном, і прийшов він до Беершеби. Там він приніс жертви Богу свого батька Ісаака. 2 Вночі Бог мовив до Ізраїлю вві сні. І сказав Він: «Якове, Якове». Той озвався: «Я тут». 3 Тоді Бог сказав: «Я—Бог, Бог твого батька. Не бійся йти до Єгипту, бо Я зроблю там тебе великим народом. 4 Я піду з тобою до Єгипту і приведу тебе назад, і Йосипова рука закриє очі твої».
5 І Яків залишив тоді Беершебу. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, дітей своїх і жінок на возах, що їх фараон послав по них. 6 Яків, а з ним і вся його родина взяли свої отари і своє майно, що нажили в Ханаанській землі, і подалися до Єгипту. 7 Він привіз із собою в Єгипет своїх синів, онуків, дочок, онучок і весь свій рід.
33 Почувши таку відповідь, члени Синедріону розлютилися. Вони почали змовлятися, як вбити апостолів. 34 Але в Синедріоні був один фарисей, на ім’я Ґамалиїл. Він був вчителем Закону, та його дуже поважали всі люди. Підвівшись, він наказав на хвилину вивести апостолів. 35 Потім Ґамалиїл звернувся до Синедріону, сказавши: «Мужі ізраїльські, добре обміркуйте те, що ви збираєтеся зробити з цими людьми. 36 Колись з’явився Тевда[a] і видавав себе за велику людину. До нього тоді приєдналося близько чотирьохсот послідовників. Коли Тевду було вбито, його послідовники розійшлися, й це ні до чого не привело. 37 Після нього під час перепису населення прийшов з Ґалилеї Юда. І чимало людей пішло за ним. Його теж було вбито, а всі послідовники його порозбігалися.
38 Тож і зараз, кажу вам, стороніться цих людей. Залиште їх, бо якщо справа їхня йде від людей, вона провалиться. 39 А якщо від Бога, то все одно Його не зупините. Тільки виявиться, що ви воюєте проти Бога!» 40 Члени Синедріону послухалися його і, побивши апостолів батогами, наказали їм не говорити більше від імені Ісуса й відпустили їх.
41 Апостоли залишили Синедріон, радіючи з того, що сподобились зазнати страждань і зневаги заради Ісуса. 42 І кожен день у храмі та йдучи з оселі в оселю вони навчали людей і проповідували Благовість, що Ісус є Христос.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International