Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
5 Їх тішить лжа, вони звалить мене планують,
хоч я й поважний чоловік.
То кинуться мене хвалити привселюдно,
то обливати прокляттями почнуть. Села
6 Чекай на Бога, моя душе, незворушно,
адже моя остання то надія—Бог.
7 Мій Бог—моя Скеля, мій рятунок,
що височить далеко на горі.
Він—моя фортеця,
де ворогу мене не перемогти.
8 Моє спасіння й шана—в Божій владі,
міцна твердиня й захист мій надійний теж.
9 Ввіряйтеся завжди Йому, народи,
свої серця розкрийте вільно Богу.
Бог—притулок наш. Села
10 Але ж людські сини такі мінливі,
немов серпанок літній, мов туман зрадливий,
то ж не варто покладатися на них.
11 Не довіряйся силі та хабарництву,
не покладайсь беззастережно на завзяте військо;
відвагу на багатстві не збудуєш.
12 Бог твердить, і я справді вірю,
що покладатись можу на ту силу,
що йде від Бога!
П’ята скарга Єремії
7 О Господи, пошив мене Ти в дурні,
отож обдурено мене.
Свою Ти силу показав,
тож перемога за Тобою.
Та цілий день із мене збиткувалися люди,
і кожен насміхався наді мною.
8 Щоразу, промовляючи, кричу від болю,
бо пророкую про нещастя та насильство.
Бо стало слово Господа для мене докором,
тим, з чого люди цілий день глузують.
9 І я сказав:
«Не буду більш собі нагадувати про Бога,
і більш не говоритиму ім’ям Його».
Але слова Всевишнього,
як палаючий вогонь в моєму серці,
багаття усередині кісток моїх.
Втомився я утримувати його,
не в змозі більше я таке терпіти.
10 Бо чув я шепіт злобний звідусіль,
усі казали жахливі речі, навіть друзі.
Усі знайомі лиш чатують на мою помилку:
«Зведемо наклеп на Єремію,
обдуримо й подолаємо його.
Спровадивши його,
ми зможемо йому помститись».
11 Господь зі мною, як могутній воїн,
тож ті, хто переслідує мене,
принижені, мене їм не здолати.
Їх осоромлено, бо в них немає глузду,
носить їм вічний сором, що не знає забуття.
12 О Всемогутній Господи,
Хто випробовує праведних бажання і думки.
Яви мені Твою відплату,
бо лиш Тобі одному скарги я відкрив свої.
13 Співайте Господу! Всевишнього хваліть!
Бо від зловмисників життя убогого рятує Він.
День Суду
3 1-2 Любі друзі! Це вже друге послання пишу я вам. В обох листах намагався я нагадуванням розбудити ваш чесний розум, щоб пам’ятали ви слова, які у минулому донесли до нас святі пророки. І щоб також пам’ятною була заповідь Господа нашого й Спасителя, передана нам через апостолів.
3 По-перше, ви мусите зрозуміти, що у останні дні з’являться зухвалі насмішники, які живуть згідно зі своїми лихими бажаннями. 4 Вони насміхатимуться з вас, запитуючи: «Ісус обіцяв прийти удруге. Та де ж Він? Наші предки померли, і все ж таки усе йде без змін аж від часів сотворіння світу». 5 Але стверджуючи таке, вони навмисне забувають, що небо й земля існували споконвіку. Землю ж було створено з води, за волею Божою, і завдяки воді існує вона. 6 Ті ж сили діяли і в минулі часи, коли світ загинув, водою затоплений. 7 Завдяки цьому самому Слову Божому теперішні небеса й земля залишаються незмінні до того дня, коли небеса відкриються і все на землі буде віддано вогню. Це станеться тоді, коли безбожні люди будуть засуджені і знищені.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International