Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹ Для диригента. Псалом Давида.

⁶ Коли Ісус розпустив людей, то кожне ізраїльське коліно пішло жити на ті землі, що випали їм за жеребом. ⁷ І служив цей народ Господу в часи, коли жив Ісус, і в часи, коли жили старійшини, які пережили Ісуса і які були свідками всіх великих справ, що здійснив Господь для Ізраїлю. ⁸ Ісус, син Навина, слуга Господа, помер, коли йому було сто десять років.

⁹ Його поховали на його землі у Тимнат-Хересі, в Ефраїмових горах, на північ від гори Ґааш.

¹⁰ І от усе те покоління приєдналося до предків своїх, і з’явилося нове покоління, яке не знало Господа і всього того, що Він зробив для Ізраїлю. ¹¹ Ізраїльтяни чинили зле в очах Господа, бо почали вклонятися лжебогу Ваалу. ¹² Вони відвернулися від Господа, Бога своїх предків, який вивів їх із землі Єгипетської. Вони пішли за богами, яким поклонялися люди, що жили навколо них, і почали їм поклонятися. І це розгнівило Господа. ¹³ Вони відмовилися від Господа і почали служити Ваалу і Ашері^[a].

¹⁴ Гнів Господній запалився на Ізраїль, Він віддав Ізраїль ворогам на наругу. І більше ізраїльтяни не могли вже протистояти ворогам. ¹⁵ Щоразу, як виходили на битву, Господь насилав нещастя на них, як і попереджав їх колись у Своїй клятві. І великий розпач охопив їх.

Павло захищає своє пастирство

10 Я, Павло, Христовою лагідністю й покірністю особисто благаю вас. Дехто каже, що я боязливий, поки я з вами, але стаю суворим, коли пишу листи вдалині від вас. ² Тож зараз прошу вас, не змушуйте мене діяти так само рішуче, як і проти тих, хто вважає, ніби ми живемо мирським життям. ³ І, хоч ми живемо в світі, та не воюємо так, як цей світ. ⁴ Бо зброя наша, якою ми б’ємося—не мирська. Вона наділена силою Божою, що руйнує твердині. ⁵ З цією зброєю ми спростовуємо докази, розбиваємо пихаті задуми людського самозвеличення, що стають перешкодами на шляху пізнання Бога. Ми беремо у полон думку і змушуємо її підкорятися Христу. ⁶ Ми готові покарати будь-яку непокору, але спершу хочемо, щоб ваша покірливість стала повною.

⁷ Подгляньте на те, що перед вами. Якщо хтось впевнений, що він належить Христу, мусить іще раз подумати й зрозуміти, що ми так само належимо Христу, як і він. ^8-9 Господь дав нам владу, щоб зміцнити вас духовно, а не для того, щоб знищити вас. Якщо ж я стану ще більше вихвалятися цією владою, то не соромитимуся. Але я стримаюся, щоб не здавалося, ніби я намагаюся залякати вас листами своїми.

¹⁰ «В його листах,—каже мій недоброзичливець,—він суворий і сильний, але коли присутній, то слабкий, і слова його нічого не важать». ¹¹ Але той, хто каже таке, нехай пам’ятає, що немає різниці між словами в листах наших, коли ми далеко, і нашими діями, коли ми серед вас.