Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Лілії». Псалом Давидів.
2 Мій Боже, порятуй мене від бід усіх!
Вода мені до самих уст сягає.
3 Нема ногам опори, грузну глибше в мул.
Вже вода змикається над головою,
і хвилі котяться довкіл—ось-ось втону.
4 Я слабну, закликаючи на допомогу,
від крику горло пересохло, боляче очам,
вони даремне Бога виглядали.
5 У мене більше ворогів, аніж на голові волосся.
Ненавидять, згубити ладні безпричинно, брешуть.
Плітки пустили навсібіч, що я крадій,
а потім змусили платить за те, чого не брав я.
30 А я сумую і страждаю,
Боже, підніми й спаси!
31 В піснях я славитиму ймення Бога,
Йому співатиму свої хвали.
32 Це Бога втішить більше, ніж воли забиті.
33 Принижені побачать те й зрадіють,
це оживить серця тим,
хто прийшов вклонитись Богу.
34 Адже Господь принижених і бідних помічає,
і виявляє співчуття до в’язнів.
35 Славите Бога, небеса, земля і море
і все, що мешкає у небі, в морі й на землі.
36 Бог принесе Сіону порятунок,
вдихне нове життя в міста Юдеї.
Заселять землю знову ті, хто нею володіє!
Олива для помазання
22 Господь говорив з Мойсеєм так: 23-24 «Візьми пахощі: найкращого рідкого мирра п’ятсот шекелів[a], в половину менше, тобто двісті п’ятдесят шекелів[b] духмяної кориці, двісті п’ятдесят шекелів духмяної тростини, п’ятсот шекелів кассії, за рахунком священного шекеля, та один гін[c] оливи. 25 Зробиш священну оливу для помазання, змішавши ці пахощі, як приготував би їх той, хто виготовляє парфуми. Це й буде свята олива для помазання. 26 Помастиш нею і намет зібрання, і ковчег Свідчення. 27 Помастиш нею стіл з усім його посудом і світильник з його посудом, і вівтар для спалення запашного куріння. 28 Помастиш також вівтар для спалення жертв з усім його приладдям і посуд для обмивання, і поставець її. 29 Освятиш їх і вони стануть пресвятими. І все, що торкнеться їх, стане святим.
30 Помастиш Аарона і його синів. Зробиш їх святими, щоб вони могли бути мені священиками. 31 Ти розмовлятимеш з дітьми Ізраїля і скажеш їм: „Це буде Моя свята олива до помазання для ваших прийдешніх поколінь. 32 Її не можна виливати на людське тіло, не можна робити ніякої іншої оливи, подібної до цієї. Вона свята й мусить бути святою для вас. 33 Якщо хто змішає оливу, подібну до цієї, і помаже чужинця[d], того вирвуть із його народу”».
Кадило
34 І мовив Господь до Мойсея: «Візьми такі пахощі: бальзам, оних, ґальван та чистий ладан—усього порівну. 35 Зроби з цієї суміші запашне куріння, та додавши трохи солі, ти зробиш його чистим і святим. 36 Розтовчи трохи суміші на порошок і поклади перед Свідоцтвом[e], що в наметі зібрання, де Я зустрічатимуся з тобою. І це буде найбільшою святинею для вас. 37 Запашне куріння подібного складу не робіть собі, тому що воно буде святинею для Господа. 38 А якщо хто зробить щось подібне за запахом, того вирвуть із його народу».
2 Коли юдеї почули, що Павло говорить до них єврейською мовою, то зовсім замовкли.
3 Він продовжував: «Я юдей, народився в Тарсі, в Кілікії, виріс у цьому місті. Наставником моїм був Ґамалиїл, який навчив мене законів наших предків. Я віддано служив Богу, як і ви всі сьогодні. 4 Я нещадно переслідував послідовників „Дороги Господньої”: арештовував жінок і чоловіків й кидав їх до в’язниці. 5 Це можуть підтвердити первосвященики і всі члени ради старійшин. Саме від них я одержав листи до братів юдейських у Дамаску і пішов туди, щоб схопити Ісусових послідовників й привести їх як в’язнів до Єрусалиму для покарання.
6 Але ось що сталося по дорозі до Дамаска, куди я прямував. Приблизно опівдні яскраве світло з небес раптом осяяло мене. 7 Я впав на землю й почув голос, який звертався до мене: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?” 8 Я запитав: „Хто ти, Господи?” Він відповів мені: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш”. 9 Ті, хто були зі мною, бачили це сяйво, але не чули голосу, зверненого до мене. 10 Я запитав: „Що мені робити, Господи?” І Господь відповів: „Підведися і йди в Дамаск, там тобі буде сповіщено, що Я призначив тобі робити”.
11 Я був осліплений тим сяйвом, тож мої супутники за руку відвели мене в Дамаск. 12 У тому місті мешкав відданий знавець Закону на ім’я Ананій[a], він мав добру славу поміж усіма юдеями, які жили там. 13 Він прийшов до мене і сказав: „Брате Савле! Нехай зір повернеться до тебе!” І тієї ж миті я зміг побачити його.
14 Ананія мовив далі: „Бог наших предків обрав тебе спізнати волю Його, побачити Праведного й почути Його голос. 15 Бо ти перед усім народом маєш бути свідком того, що бачив і чув. 16 Ну, а тепер чого ти чекаєш? Встань і прийми хрещення, змий гріхи свої, закликаючи ім’я Господа”[b].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International