Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Хвальна пісня Давида.
Господь сказав володарю[a] моєму:
«Праворуч сядь від Мене, поки ворогів твоїх
зроблю тобі підніжком».
2 Господь твою владу поширить за межі Сіону
й на землі ворожі, де правити будеш.
3 У час борні прийде на допомогу твій народ,
вбереться на зорі в священні шати,
і сила молодеча поведе тебе.
4 Господь пообіцяв, що не зрадить Він обітниці Своєї.
Священик ти навіки за Мелхіседековим[b] чином.
5-6 Володар мій стоїть праворуч тебе,
судитиме народи Він у судний день, в день гніву,
розтрощить голови правителів країн могутніх
і трупами засіє неозорий лан.
7 Щоб вгамувати спрагу,
Він схилиться над придорожнім джерелом,
і підведе Він голову Свою[c].
Добра жінка—мудрість
20 Мудрість[a] гукає на вулиці,
підносить голос у людних місцях,
21 лунає на гомінкому перехресті,
при вході до міської брами, промовляє таке:
22 «Доки ви, невігласи,
будете кохатися у власному неуцтві?
Доки насмішники вдовольнятимуться глузуванням?
Як довго ще нерозумні зневажатимуть пізнання?
23 Якщо ви зважите на мій докір,
тоді я відкриюся перед вами,
сповіщу вам свої міркування.
24 Бо я закликала вас,
але ж ви відмовлялися слухати,
я простягла руку, але ніхто не звернув уваги,
25 бо ви зневажили всі мої поради,
і на моїх докорів не слухали.
26 Тепер уже я посміюся з ваших бід,
я позбиткуюся з вас, коли вас охопить жах.
27 Коли вас поглине страх, немов буря,
коли закружляє вас вихор нещасть,
коли зваляться на вас лиха та муки.
28 Тоді ви покличете мене, а я не відгукнуся,
тоді шукатимете мене, але не знайдете.
29 За те, що ненавиділи пізнання
і не зважилися шанувати Господа,
30 що не сприйняли моїх порад
і відкинули мої докори,
31 вони пожинатимуть плоди таких життєвих шляхів
і будуть втішені власними дурними порадами.
32 Адже відступництво нерозважливих згубить їх,
самовдоволеність дурнів знищить їх.
33 Але той, хто прислухатиметься до мене,
житиме безпечно, спокійно,
бо йому нічого буде боятися насильства і зла».
Присвячуйте себе Богу
4 Звідки виникають ворожнеча і сварки між вами? Чи не від егоїстичних бажань, що вирують у ваших тілах? 2 Ви чогось бажаєте, та все ж не одержуєте. Ви вбиваєте, заздрите іншим, і все одно не можете одержати того, що бажаєте. Ви сваритеся і ворогуєте, бо не просите Бога. 3 Та коли ви просите, то не одержуєте, бо просите ви не на добро, а для того, щоб використати це для свого задоволення.
4 Невірні, хіба ви не знаєте, що любов до земного життя, те ж саме, що й ворожнеча з Богом? Той, хто хоче бути в дружбі зі світом, стає ворогом Бога. 5 Чи ви думаєте, що у Святому Писанні даремно сказано: «Дух, який Бог вселив у нас, любить ревно»[a]. 6 Але Всевишній дав нам ще більшу милість, ось чому сказано у Писанні: «Бог—проти пихатих, покірливим Він дарує благодать»(A).
Підкоряймося Богу
7 Тож підкоріться Богу. Спротивляйтесь дияволові, і він утече від вас. 8 Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Омийте руки свої грішні й очистіть ваше життя від гріха[b]. Не слідуйте водночас за Богом і світом! 9 Сумуйте, страждайте і плачте! Нехай сміх ваш обернеться в сльози, а радість—в смуток. 10 Станьте покірними перед Богом, і Він вознесе вас.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International