Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹ Пісня прочан.

⁹ Коли вони перейшли через річку, Ілля сказав Еліші: «Скажи, що я можу зробити для тебе до того, як мене заберуть».

«Дозволь мені успадкувати від тебе подвійну частку духу твого»,—відповів Еліша.

¹⁰ «То дуже важко, про що ти просиш,—відповів Ілля.—І все ж, якщо ти побачиш, як мене розлучать з тобою, тоді він буде твоїм. Інакше не станеться того, чого ти хочеш».

¹¹ Так вони йшли поруч і розмовляли, аж раптом вогняна колісниця з вогняними кіньми з’явилася перед ними, роз’єднавши їх. Ілля з вихором піднявся в небо. ¹² Еліша помітив це і закричав: «Батьку мій! Батьку мій! Колісниці та верхові Ізраїлю!»^[a] Більш нічого вже не побачив Еліша. Він узявся за своє вбрання і розірвав його на собі.

¹³ Він підхопив плаща Іллі, що спав з нього, і повернувся до берега Йордану. ¹⁴ Еліша узяв плаща, що спав з Іллі, і вдарив ним по воді. «Де нині Господь, Бог Іллі?»—запитав він. Коли він ударив по воді плащем, вода розділилася навпіл: ліворуч і праворуч—і він перейшов через річку.

¹⁵ Група пророків з Єрихона, що спостерігали за ним звіддалік, сказали: «На Елішу зійшов дух Іллі». Вони поспішили йому назустріч і низько вклонилися. ¹⁶ «Послухай,—сказали вони—нас п’ятдесят твоїх вдатних слуг. Нехай вони підуть і пошукають твого володаря. Напевне, Господній Дух підхопив і заніс його на якусь вершину чи скинув десь у долину».

«Ні,—заперечив Еліша,—не посилайте їх». ¹⁷ Але вони так наполягали на своєму, що йому стало соромно. Тому й сказав: «Пошліть їх». От вони й послали п’ятдесят чоловік, які за три дні обшукали все навколо, але не знайшли його. ¹⁸ Коли вони повернулися до Еліші, який перебував у Єрихоні, він їм сказав: «Хіба ж я не казав вам не ходити?»

Очищення води

¹⁹ Мешканці міста звернулися до Еліші: «Послухай, владико, це місто в гарній місцині, ти сам це бачиш. Але вода тут недобра, то й земля неродюча».

²⁰ «Принесіть мені новий дзбан і покладіть туди солі»,—попросив Еліша. Вони йому все принесли. ²¹ Тоді він пішов до джерела і кинув у нього сіль, примовляючи: «Ось що говорить Господь: „Я оздоровив цю воду. І вже ніколи вона не призведе до смерті, ніколи не зробить землю неродючою”».

²² І дотепер ця вода лишається зціленою, як і обіцяв Еліша.

¹⁷ Зараз, браття, я знаю, що ви вчинили так, бо самі не знали, що ви робите, так само, як і вожді ваші. ¹⁸ То Бог зробив це, аби збулося те, що Він провіщав устами всіх пророків: Його Христос мусить прийняти страждання і смерть.

¹⁹ Отже, покайтеся. Поверніться до Бога, і гріхи ваші будуть стерті. ²⁰ Тоді Господь дасть вам духовний спочинок, і пошле Ісуса, Якого Він уже обрав для вас бути Христом вашим.

²¹ Але Ісус мусить лишатися на небесах аж до того часу, коли Бог відновить порядок речей у світі. Про це Він говорив із давніх-давен устами Своїх святих пророків. ²² Адже Мойсей сказав: „Господь ваш Бог дасть вам Пророка, такого як я, з ваших власних людей. Ви мусите слухатися всього, що Він казатиме. ²³ А хто не слухатиметься Його, викорінений буде з народу”^(A).

²⁴ Так, усі пророки, починаючи від Самуїла, і всі, хто прийшли після нього, говорили саме про ці дні. ²⁵ Ви—діти пророків і Заповіту, даного Богом предкам вашим. Ось що Бог сказав Авраамові: „Через твоїх нащадків усім народам на землі прийде благословення”^(B).

²⁶ І коли Бог воскресив Свого Слугу Ісуса,—продовжував Петро,—Він послав Його спершу до вас, щоб благословити вас, повертаючи з ваших лихих шляхів».

Ув’язнення Петра й Іоана

4 Поки Петро та Іоан промовляли до людей, до них підійшли священики, начальник храмової варти й кілька саддукеїв. ² Вони були стурбовані тим, що апостоли навчають людей, проповідуючи воскресіння мертвих через Ісуса. ³ Вони заарештували Петра та Іоана й посадили їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

⁴ Але багато людей, які чули Слово, повірили. Число їх сягало п’яти тисяч.