Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹ Пісня. Хвальний псалом Асафа.

⁸ Варак відповів їй: «Якщо ти вирушиш зі мною, я піду. Якщо ти не підеш зі мною, то й я не піду». ⁹ Вона сказала: «Я напевне піду з тобою, та знай, що тоді не тобі дістануться почесті переможця, тоді Господь віддасть Сісеру в руки жінці». І Дебора встала й пішла з Вараком до Кедеша.

¹⁰ Варак скликав військо з людей Завулона та Нафталі до Кедеша і десять тисяч воїнів пішли з ним, також пішла з ними й Дебора. ¹¹ Хевер кенітський залишив кенітів, нащадків Ховава, Мойсеєвого тестя^[a]. Він розкинув табір у діброві Цаананнім, недалеко від Кедеша.

¹² Сісері доповіли, що Варак, син Авіноама піднявся на гору Тавор. ¹³ Сісера зібрав усі свої колісниці—дев’ятсот залізних колісниць, і всіх воїнів свого війська від Харошет-Хаґґоїма до річки Кішон.

¹⁴ Тоді Дебора сказала Вараку: «Уперед! Це день, коли Господь допоможе тобі розбити Сісеру. Чи ж не Господь ітиме поперед вас?» І Варак повів із гори Тавор військо у десять тисяч чоловік. ¹⁵ Коли Варак атакував, Господь вселив жах у Сісеру, в його колісниці та його воїнів. Сісера кинув свої колісниці і втік пішки. ¹⁶ Варак переслідував колісниці й військо аж до Харошет-Хаґґоїма. Вся армія Сісери була знищена вщент. Ніхто не залишився в живих.

¹⁷ Сісера пішки втік до намету Яель, дружини кенійця Хевера, бо між царем Явіном хазорським та родом Хевера кенітського був мир. ¹⁸ Яель вийшла назустріч Сісері. Вона сказала йому: «Мій володарю, заходь, заходь до мене. Не бійся». То він зайшов до її намету, й вона накрила його килимом. ¹⁹ Потім він звернувся до неї: «Будь ласка, дай мені напитися, у мене така спрага». І вона відкрила бурдюк з молоком, дала йому напитись і знову накрила його. ²⁰ Тоді він знову до неї погукав: «Стань на вході в намет і, якщо хтось підійде й спитає тебе: „Чи є хто тут?”—відповідай: „Немає”».

²¹ Втомлений, Сісера міцно спав, а Яель, жінка Хевера, взяла кийок, що підтримував намет, узяла молоток, тихенько підійшла до нього, приклала той кийок до його скроні, і ввігнала так, що той кийок ввійшов аж у землю. Отак Сісера помер.

²² А тут саме підійшов Варак, який розшукував Сісеру, і Яель вийшла йому назустріч. Вона сказала: «Заходь, я покажу тобі того, кого ти розшукуєш». Він увійшов до намету й побачив мертвого Сісеру з кийком у скроні. ²³ Отож того дня Господь підкорив царя Явіна ханаанського ізраїльтянам. ²⁴ І влада ізраїльтян міцніла й міцніла, і вони геть знищили царя Явіна ханаанського.

Ви теж грішні

2 О, людино! Хоч би хто ти був, немає тобі виправдання, якщо ти судиш інших. Судячи іншого, засуджуєш себе, бо чиниш той самий гріх, як і ті, кого судиш. ² Ми знаємо, що Божий суд над тими, хто робить так—справедливий. ³ Невже ти вважаєш, що засуджуючи інших за такі самі вчинки, що й ти чиниш, тобі вдасться уникнути Божого суду? ⁴ Чи, може, ти зневажаєш Його велику доброту, терпимість і терпіння? Може, не розумієш, що Його доброта вказує тобі шлях до покаяння?

⁵ О, людино! Через свою впертість і нерозкаяне серце, ти помножуєш покарання Боже проти себе в день гніву, коли Праведний Суд Божий буде виявлений. ⁶ Бог відплатить кожному за його вчинки. ⁷ А тим, хто добрими вчинками шукає славу, пошану й безсмертя, Бог даруватиме вічне життя. ⁸ Бог відплатить гнівом і люттю тим, хто не йде шляхом праведним, а навпаки себелюбно служить неправді.

⁹ Лихо й страждання тому, хто чинить зло: спершу юдеям, а потім і поганам. ¹⁰ Нехай буде слава, мир і пошана кожному, хто чинить добро: спершу юдеям, а потім і поганам. ¹¹ Бог не дає переваги нікому.