Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Книга Четверта
(Псалми 90-106)
1 Молитва Мойсея, Божого чоловіка.
2 Володарю, на віки вічні був Ти нашим житлом!
3 Ще гори народитися не встигли,
землі простори ще не сотворились,
а ти вже Богом був.
Ти завжди існував і жити вічно будеш, Боже!
4 Синам людським Ти народження й життя даєш,
та згодом повертаєш в порох.
5-6 Тисячоліття, як вчорашній день для Тебе,
як ніч минає швидко до світанку.
Ти змітаєш нас, наше життя минає наче сон,
ще й не розвиднілося, а нас уже немає.
Ми, як трава,
що вранці виростає, а ввечері суха, зів’яла.
13 Коли ж Ти, Господи, повернешся до нас
і слуг Своїх утішиш?
14 Своєю щирою любов’ю наповни кожен ранок,
щоб нам блаженство й радість у житті пізнати.
15 Даруй нам стільки ж років щастя,
як Ти завдав нам болю і турбот.
16 Дай Твоїм слугам і нащадкам їхнім
побачити Твої діла величні.
17 Дай, Боже, нашого Володаря пізнати ласку.
Підтримай і скеруй усе, що чиним ми,
хай благом будуть всі плоди роботи нашій.
Мойсеєва пісня
32 Слухайте, о небеса, я промовлятиму,
почуй, о земле, уст моїх слова.
2 Нехай дощем проллється моє вчення.
Нехай слова мої впадуть росою,
немов краплини дощові на молоду травицю,
мов дощ рясний на парость молоду.
3 Бо я проголошу ім’я Господнє,
хвалу воздайте Богові своєму.
4 Він—Скеля. Досконалі Його справи,
бо всі Його дороги справедливі.
Бог вірний, Він не чинить кривди,
Він чесний й праведний.
5 Вони чинили проти Нього кривду,
і більш вони Йому не діти через всі гріхи свої,
спотворене, зрадливе покоління.
6 Хіба ж то так віддячувати Господу,
дурний народе, нетямущий?
Хіба ж не твій Він Батько, не Творець,
Який створив і сформував тебе?
7 Згадай ті давні дні.
Подумай про літа, що вже давно минули.
Спитай у батька, він тобі розкаже,
спитай старійшин, ті повідають тобі.
8 Коли Всевишній дав народам їхні землі,
коли Він людство розділив,
Він встановив кордони між народами,
за числом Ангелів[a].
9 Але Господня частка—це Його народ.
Господній спадок—Яків.
10 Господь знайшов його у краю пустельнім,
у голих і незвіданих пустельних землях.
Він прикрив його й піклувався ним,
Він його беріг, немов зіницю ока.
11 Немов орел, що над гніздом літає,
і поруч з пташенятами кружляє.
Він крила простирає щоб підтримать їх,
і нести на своєму пір’ї.
12 Господь один вів Якова.
І жодного чужого бога не було.
13 Провів його через гірську країну
і годував його плодами поля.
Він медом годував його зі скель,
олією із каменя твердого.
14 Від череди давав Він масло,
від отари—молоко із жиром від ягнят й баранів із Башану,
й козлів разом з зерном добірним,
і пив вино ти з крові винограду.
18 Забув ти Скелю, що життя тобі дала.
Забув ти Бога, що тебе у муках породив.
7 У всьому сам будь взірцем добрих вчинків. У вченні своєму виявляй чесність і серйозність. 8 Хай мова твоя буде благотворною, щоб ніхто не зміг її засудити. І тоді ті, хто проти тебе, будуть присоромлені, бо нічого лихого сказати проти нас не зможуть.
11 Бо милість Божа, яка приносить спасіння, виявилася всім людям. 12 Вона вчить нас, що нам слід відмовитися від безбожності та мирських бажань. Вона вчить, що в цьому світі ми маємо жити розсудливо, праведно і благочесно, 13 поки ми чекаємо того благословенного Дня, на який маємо надію, коли виявиться слава нашого великого Бога і Спасителя Ісуса Христа. 14 Він віддав Себе за нас, щоб врятувати нас від усілякого зла і очистити нас, як людей, які належать лише Йому й ревних до добрих справ.
15 Розповідай людям про все це. Підбадьорюй і докоряй з повним повноваженням. Не дозволяй нікому зневажати тебе.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International