Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Псалом Давида, коли він перебував у юдейській пустелі.
2 О Боже, Ти мій Бог, якого прагну бачить,
душею спраглою і тілом я до Тебе лину,
мов у безводній і засушливій пустелі.
3 Це так, немов коли я бачив з’яву,
коли явився Ти мені в святому храмі[a],
коли у силі й славі Ти постав переді мною.
4 Чого ще кращого в житті чекати?
Та лиш Твою любов безмежну,
устами спраглими Тобі оспівувати хочу!
5 І скільки житиму, Тебе благословляти буду,
здійматиму до неба руки, посилаючи Тобі хвалу.
6 Я втішений, немов найкращих куштував наїдків,
устами щирими душа тебе вславляє!
7 Про Тебе буду пам’ятати в спочивальні,
глухої ночі всі думки мої про Тебе.
8 Ти—моя надійна поміч,
у тіні крил Твоїх я звеселів.
Вивідники йдуть до Ханаану
13 І сказав Господь Мойсею: 2 «Підбери людей, щоб розвідати землю Ханаанську, землю, яку Я даю народу Ізраїлю. Пошліть по одному старшому від кожного батьківського коліна».
17 Коли Мойсей послав їх розвідати землю Ханаанську, він сказав їм: «Підніміться звідси в Неґев, а звідти—в гори. 18 Подивіться, яка то земля, і чи дужі, чи слабкі люди живуть там, чи мало їх, чи багато, 19 і який той край, де вони живуть, добрий, чи поганий, і які то міста, де вони живуть, відкриті, мов табори, чи мов фортеці, 20 родюча чи неродюча земля, чи є там дерева, чи ні. Зробіть усе можливе й принесіть плодів землі». Тоді була пора першого дозрівання винограду.
21 Тож пішли вони й розвідали землю від пустелі Сін аж до Регову, до Лебо-Гамату. 22 Пішли вони в Неґев і прийшли до Хеврону. (Хеврон збудовано було на сім років раніше, ніж Зоаном у Єгипті). Там були родини Агімана, Шешая, і Талмая, нащадків Анака. 23 Потім прийшли вони в долину Ешкол. Там вони зрізали гілку з одним ґроном винограду, і двоє несли його між собою на жердині, а також смокву і гранати. 24 Це місце назвали долиною Ешкол[a] через ті виноградні ґрона, що діти Ізраїлю там зрізали.
25 Тож повернулися вони після розвідки через сорок днів. 26 Прийшли вони до Мойсея та Аарона та всієї громади народу ізраїльського в пустелі Паран, у Кадеші й розповіли їм і всій громаді і показали плоди краю. 27 Вони розповіли: «Ми пішли в землю, куди ти нас послав. Справді, вона тече молоком і медом, і це плоди її. 28 Але люди цієї землі дужі, а міста їхні великі та укріплені. А ще ми бачили там нащадків Анака. 29 У землі Неґев живуть амаликійці. Хиттити, євусити й аморійці живуть у горах. Ханаанці мешкають біля моря та вздовж Йордану».
30 Тоді Калев наказав людям з оточення Мойсея заспокоїтися й сказав: «Ми маємо піти туди й забрати собі цю землю, бо ми безперечно завоюємо її».
31 Але мужі, що ходили з ним, сказали: «Не зможемо ми завоювати той народ, бо він дужчий за нас». 32 Тож принесли вони лиху звістку про землю, яку розвідували для народу Ізраїлю. Вони сказали: «Земля, якою ми мандрували, щоб розвідати, населена людьми-велетнями, котрі без зайвих зусиль переможуть народ ізраїльський. 33 Ми навіть бачили там нефілиміїв, нащадків Анака, що походять із Нефілима. І ми відчували себе, немов коники, і певно, що їм ми також здавалися кониками».
Люди знову нарікають
14 Усе зібрання голосно закричало, і тієї ночі люди плакали. 2 Весь народ Ізраїлю нарікав на Мойсея та Аарона. Вся громада сказала їм: «Чому ж не померли ми в Єгипті? Чом не померли в пустелі? 3 Навіщо Господь веде нас у цю землю, щоб полягти від меча? Жінки й діти наші стануть здобиччю. Чи не краще нам повернутися до Єгипту?»
4 Вони казали одне одному: «Оберем собі вождя й повернемося до Єгипту».
5 Мойсей та Аарон упали долілиць перед усім зібранням народу Ізраїлю. 6 Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих, хто розвідував землю, розідрали на собі одяг (від суму). 7 Вони сказали всій громаді народу ізраїльського: «Земля, якою ми мандрували та яку розвідували, то дуже добра земля. 8 Якщо Господь задоволений нами, Він приведе нас до цієї землі й дасть нам її, ту землю, що тече молоком і медом. 9 Тож не бунтуйте проти Всевишнього Бога й не лякайтеся народу цієї землі, вони нам не зможуть протистояти. Вони беззахисні, а з нами Господь. Не бійтеся їх».
Ісус говорить про Свою смерть
(Мк. 9:30-32; Лк. 9:43-45)
22-23 Коли вони всі разом прийшли до Ґалилеї, Ісус мовив: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але на третій день Він воскресне з мертвих». Почувши це, учні Його дуже зажурилися.
Ісус проповідує про сплачення податків
24 Коли Ісус і Його учні прибули в Капернаум, до Петра підійшли збирачі храмового податку й запитали: «Чи сплачує твій Учитель дводрахмовий податок[a] на храм?» 25 Той відповів: «Так»,—і ввійшов до хати. Перш, ніж Петро встиг щось мовити, Ісус запитав його: «Як на твою думку, Симоне, з кого беруть данину й податок царі—зі своїх дітей чи з чужих?»
26 Петро відповів: «Вони збирають з чужих». Ісус тоді йому: «Отже, їхні діти вільні від податку. 27 Та щоб їх не дратувати, піди до озера й закинь вудку. Розкрий рота рибині, яку першу зловиш, і знайдеш там чотиридрахмову монету. Візьми її та й віддай за Мене й за себе».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International