Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Господь царює, тож тремтіть від жаху, люди!
Над Херувимами Він цар.
Нехай земля трясеться з жаху!
2 Господь на Сіоні величний,
над усіма народами піднісся.
3 Нехай ім’я Твоє народи возвеличать!
Господь—святий та грізний.
4 Співайте осанну Царю, Який обстоює правду,
та ж праведність саму Ти створив!
5 Звеличуйте-но Господа, Він—Бог наш,
і долілиць стеліться перед Ним,
вклоняйтеся Його святому храму.
6 Мойсей та Аарон—священики Господні,
є й Самуїл серед наближених, хто зве Його на ймення:
вони звернулися, і Він їм відповів.
7 Він говорив до них крізь стовп вогню і диму.
Вони виконували Заповіт Його й Закон.
8 Наш Боже, Господи, Ти відгукнувсь до них,
Ти їм прощав провини їхні,
хоча й карав їх за негідні справи.
9 Звеличуйте Господа, нашого Бога!
Його Святій горі вклоняйтесь низько,
бо наш Господь—воістину святий!
Тимчасовий намет зборів
7 Того часу, Мойсей завжди брав із собою намет і напинав його недалеко від табору. І назвався він «наметом зібрання»[a]. Кожен, хто шукав Господа, міг прийти до цього намету. 8 І коли Мойсей йшов до намету, то весь народ вставав, і кожен стояв біля входу до свого намету, спостерігаючи, доки Мойсей не ввійде туди. 9 Коли ж Мойсей заходив, то хмарний стовп спускався і стояв при вході—то Господь розмовляв з Мойсеєм. 10 Коли ж увесь народ бачив хмарний стовп, що стояв при вході до намету, то всі вставали, і кожен вклонявся перед дверима свого власного намету. 11 Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, як говорять із своїм другом. Коли ж Мойсей повертався до табору, його слуга Ісус, син Навина, молодий чоловік, завжди залишався в наметі.
9 Я написав листа до церкви, але Діотреф, який прагне бути главою її, не приділив йому ніякої уваги. 10 Тож коли я прийду, то матиму розмову з ним про те, що він робить. Він брехливо обмовляв нас, але й цього йому замало. Крім того, він не виявляє гостинності до віруючих братів наших, а тим, хто хоче їх прийняти, він заважає, і виганяє їх з церкви!
11 Любий друже! Не наслідуй того, що зле, а наслідуй добре. Той, хто робить добро, належить Богу, а хто чинить зло, Бога не знає.
12 Про Димитрія всі згадують добре, і то правда. Ми також свідчимо про нього, і ти знаєш, що свідчення наше—правдиве.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International