Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Десять заповідей
20 І промовив тоді Господь:
2 «Я—Господь, Бог твій, Який вивів тебе з Єгипетської землі і визволив тебе із рабства.
3 Ти не матимеш ніяких інших богів, окрім Мене.
4 І не створюй собі рукотворних бовванів, чи жодної подоби того, що на небі, ані того, що на землі чи в воді.
7 Не клянися іменем Господа, твого Бога, коли не збираєшся дотриматися своєї обіцянки, бо Господь не залишить без покарання того, хто зловживатиме Його ім’ям.
8 Пам’ятай про дотримання дня суботнього, щоб святити його. 9 Шість днів ти можеш працювати й виконувати повсякденну роботу.
12 Шануй батька і матір свою, щоб довшими були твої дні на землі, яку Господь, твій Бог, дарує тобі.
13 Не вбивай.
14 Не чини перелюбу.
15 Не кради.
16 Не давай неправдивих свідчень проти ближнього свого.
17 Не зазіхай на оселю ближнього свого. Не зазіхай на дружину ближнього свого, ані на його раба чи рабиню, ані на вола чи осла, ані на що-небудь, що належить іншій людині».
Люди бояться Бога
18 Увесь народ бачив і чув грім і блискавку, звук сурми і гору, вкриту димом. Люди чули й тремтіли, й стояли на віддалі. 19 І сказали вони Мойсею: «Говори до нас і ми слухатимемо, та нехай Бог не промовляє до нас, щоб ми не повмирали».
20 І сказав Мойсей народу: «Не бійтеся, адже Бог прийшов, щоб довести любов Свою. Господь прагне щоб ви не грішили, та поважали Його».
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Небеса розповідають про славу Бога,
а небозвід показує все те, що Він створив.
3 І день говорить із наступним,
і ніч дає знання наступній,
4 без мови і без слів,
ні голосу не чути.
5 Все ж їхній голос лине над землею,
і чує цілий світ слова.
Бог дав притулок сонцю в небі.
6 І щастям світиться воно,
немов у спальні наречений,
немов атлет, готовий до змагання.
7 На горизонті сонце починає шлях
й закінчує його на небосхилі!
Й від його жару[a] не сховається ніщо.
8 Закон Господній досконалий,
він повертає життя душі.
Закон Господній довіри гідний,
приносить мудрість він звичайним людям.
9 Справедливі Господні веління
ощасливлюють наші серця,
Господні заповіді чисті
очам дарують світло їхнім.
10 До Господа пошана—вічна й чиста,
Його веління—справедливі і надійні.
11 За гори золота вони цінніші!
Вони солодші, ніж найкращий, найсвіжіший мед!
12 Вони застерігають справді,
від небезпеки слуг Твоїх.
Дотримуватись їх—велика нагорода.
13 Нікому не дано свої помилки передбачить.
Тому прости мені Ти помилки, яких не бачу.
14 І від людей пихатих вбережи мене,
не дай їм мною помикати.
Тоді невинний буду я й звільнюся від гріхів.
15 Господи, моя Ти Скеле,
мій Визволителю[b], нехай Тебе потішать
слова, що виношені в серці.
4 Хоча сам я маю підстави довіряти своїм можливостям, я ніколи цього не зроблю. І якщо хтось вважає, що він має підстави покладатися на свої власні сили, то я їх маю більше. 5 Та ось чому: мені зробили обрізання, коли мені було вісім днів від народження, й належу я народові ізраїльському, з коліна Веніаминового. Я чистокровний єврей, як і мої батьки, а за своїм ставленням до Закону—фарисей. 6 Я ревно переслідував церкву. Щодо відданості моїй релігії[a], то я був бездоганним.
7 Завдяки Христові все те, що колись було надбанням для мене, зараз я вважаю втратою своєю. 8-9 Крім того, я все вважаю за ніщо порівняно з величчю пізнання Христа Ісуса, Господа мого. Заради Нього я зрікся всього і вважаю все за нікчемне сміття, нездатним допомогти здобути Христа і знайти себе самого в Ньому з праведністю, що йде не від Закону, а від віри[b] в Христа, з праведністю, що йде від Бога й зумовлена вірою.
10 Я хочу пізнати Христа і ту силу, що виявилася під час Його воскресіння із мертвих. Я також хочу розділити страждання Христа і уподібнитися Йому навіть в Його смерті. 11 Так я сподіваюся досягти воскресіння з мертвих.
Намагайтеся досягти мети
12 Я не маю на увазі те, що вже досягнув мети або став досконалим. Я й далі докладаю зусилля, щоб досягти того, заради чого мене вибрав Ісус Христос.
13 Браття і сестри, я не вважаю, що вже досягнув мети. Та є одна річ, якої я завжди дотримуюся. Я не думаю про те, що лишилося у минулому, а роблю все можливе, щоб досягти того, що попереду мене, у майбутньому. 14 Я докладаю зусиль, щоб здобути ту Небесну винагороду, яку Бог покликав мене одержати через Христа Ісуса.
Бог посилає Свого Сина
(Мк. 12:1-12; Лк. 20:9-19)
33 «Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. 34 Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю. 35 Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням. 36 Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само. 37 Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” 38 Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це—спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” 39 Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.
40 Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?» 41 Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».
42 На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:
„Той камінь, що будівельники відкинули,
став наріжним каменем.
Так Господь зробив,
та дивовижно це для нас”.(A)
43 Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім. 44 Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений»[a].
45-46 Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International