Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Книга Друга

(Псалми 42-72)

¹ Для диригента. Повчання родини Кора^[a].

⁹ Господь мовив до Мойсея: «Я прийду до тебе в густій хмарі, щоб народ чув, як Я говоритиму до тебе, і назавжди тобі повірив». Мойсей переказав Всевишньому слова народу. ¹⁰ Господь сказав Мойсею: «Піди до народу й освяти їх сьогодні й завтра, і нехай вони виперуть свій одяг. ¹¹ Нехай будуть готові на третій день, бо третього дня Господь спуститься в людей на очах на гору Синай. ¹² Установи довкола межу для людей. Скажеш їм: „Стережіться сходити на гору або торкатися її краю. Кожного, хто торкнеться гори, буде покарано на смерть. ¹³ Хто торкнеться гори, того буде закидано камінням або пробито стрілою. Хай то людина, чи худоба—не жити їй. Коли ж просурмить сурма, тоді вони зійдуть на гору”».

¹⁴ І зійшов Мойсей з гори до народу, та освятив його, і вони випрали свій одяг. ¹⁵ Він сказав народові: «Будьте готові через три дні. Не наближайтеся до жінок». ¹⁶ І третього дня вранці гримнув грім і спалахнула блискавка, і сіла густа хмара на гору, і голосно засурмила сурма, і весь народ, що був у таборі, затремтів.

¹⁷ Мойсей вивів усіх із табору зустрічати Бога, й вони поставали під горою. ¹⁸ Гора Синай була вся огорнута димом, та полум’ям, які виривалися з її верхівці, немов із печі, і вся гора здригалася, бо то Господь зійшов на неї. ¹⁹ І все гучніше сурмила сурма, коли Мойсей говорив, і Бог відповідав йому голосом, схожим на грім. ²⁰ І зійшов Господь на вершину гори Синай, та покликавши Мойсея, ²¹ Всевишній сказав йому: «Зійди вниз і застережи Ізраїль, щоб вони не наближалися до Господа, інакше багато з них загине. ²² А також священики, що наближаються до Господа, нехай освятять себе, щоб Всемогутній Бог не вразив їх».

²³ Мойсей сказав Господу: «Народ не може зійти на гору Синай, бо Ти Сам застеріг нас такими словами: „Покладіть межу навколо підніжжя й освятіть святу землю”». ²⁴ І Всевишній сказав йому: «Зійди вниз і повернися з Аароном. І нехай священики і народ не рвуться нагору до Господа, щоб Господь не вразив їх». ²⁵ І пішов Мойсей до дітей Ізраїлю й говорив з ними.

² І принесли люди до Нього паралізованого чоловіка, який лежав у ліжку. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до немічного: «Сину Мій, гріхи твої прощені».

³ Деякі книжники почули, що сказав Ісус, та почали говорити поміж собою: «Він зневажає Бога Своїми словами!» ⁴ Оскільки Ісус знав думки їхні, то сказав їм: «Чому такі недобрі думки в серцях ваших? ⁵ Що легше сказати: „Твої гріхи прощені!” чи „Вставай і ходи?” ⁶ Але Я доведу вам, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Вставай, бери постіль свою і йди додому!»

⁷ Вставши, немічний подався додому. ⁸ Коли люди побачили це, то вони були приголомшені, і почали хвалити Бога за те, що Господь дав Людині таку силу.