Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Коли Ізраїль, Якова родина, пішов з Єгипту,
полишивши край чужинський.
2 Юдея стала святим Божим місцем,
Ізраїль став землею, де керує Бог.
3 Як сталося таке, те море бачило,
Йордану води зупинились й потекли назад.
4 У танку закружляли гори, наче козенята дикі,
брикались пагорби, немов малі ягнята.
5 Що думало про все це Червоне море,
коли Йордан спинився і назад побіг,
6 коли у танку закружляли гори, наче козенята дикі,
а пагорби, мов ті ягнята, веселились,
7 і затрусилася земля перед володарем,
Господом Богом Якова?
8 То ж Він був тим, Хто скелю розколов,
Хто джерело зробив зі скелі, озеро розливши.
19 Бо коли фараонові колісниці і кіннота ввійшли у море, на них Він пустив морські води, а діти Ізраїлю сушею йшли серед моря.
20 Міріам, пророчиця, Ааронова сестра, взяла в руку бубон, і всі жінки повиходили за нею з бубнами й танцями. 21 Міріам заспівала їм:
«Заспіваю Господу, Який піднесений над нами.
Коня і вершника Він кинув в море».
7 Коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани[a], котрі вважають, ніби чим багатослівніші вони будуть, тим вірніше почує їх Господь. 8 Отже, не будьте подібні до них, бо Отець ваш знає, чого вам треба. Він знає те раніше, ніж ви попросите в Нього. 9 Тому моліться так:
„Отче наш Небесний,
хай святиться ім’я Твоє.
10 Нехай прийде Царство Твоє.
Нехай буде воля Твоя,
як на Землі, так і на Небі.
11 Дай нам наш хліб[b] щоденний.
12 Прости гріхи наші,
як ми прощаємо тим,
хто завинив перед нами.
13 Не введи нас у спокусу,
а спаси від лукавого,
[бо царство, влада та слава
належать Тобі повік. Амінь!][c]
14 Якщо ви прощаєте людям гріхи їхні, то Отець ваш Небесний також простить вам. 15 Та коли ви не прощаєте, то й Отець не простить вам гріхи ваші”».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International