Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Пісня прочан.
Підводжу очі і вдивляюся у гори,
та звідки ждати допомоги?
2 Від Господа лиш буде допомога,
від Того, Хто створив і небеса, і твердь земну.
3 Упасти Він не дасть,
не задрімає Той, Хто береже тебе.
4 Ніколи не дрімає Той, Хто стереже Ізраїль.
5 Господь—ось Той, Хто нас охороняє,
Він—наша тінь, яка завжди по праву руку,
6 аби удень від сонця не дістав удару,
аби вночі від місяця образ не мав.
7 Господь убереже тебе від будь-якого лиха,
охороняє твою душу Він.
8 Господь тебе завжди оберігати буде,
хоч би куди ти йшов, хоч звідки б повертався[a].
Десята кара—побиття первістків
29 Опівночі Господь побив усіх первістків в єгипетській землі: від первістка фараона, що сидить на троні, до первістка невільника, що сидить у в’язниці, а також усіх первістків худоби. 30 Фараон, усі його слуги й усі єгиптяни повставали тієї ночі, й був великий плач у Єгипті, бо не було такого дому, в якому б хтось не помер.
Вихід
31 І покликав вночі фараон Мойсея та Аарона й промовив: «Вставайте і йдіть геть з-поміж мого народу, ви самі й Ізраїлеві діти. Йдіть і служіть Господу. 32 Забирайте ваших овець і вашу худобу, як і просили. Йдіть! Благословіть також і мене».
33 Єгиптяни підганяли народ ізраїльський, щоб швидше вигнати їх із землі, бо казали: «Ми всі будемо мертві». 34 І взяли ті люди своє тісто, що ще не зійшло, свої діжі позагортали в одяг і понесли на плечах.
35 Ізраїлеві діти вчинили так, як і казав був Мойсей. Вони випросили у єгиптян срібні й золоті речі, а також одяг. 36 Господь дарував людям милість в очах єгиптян, і ті виконали їхні прохання. Отже, ізраїльтяни обібрали єгиптян.
37 І вирушили Ізраїлеві діти від Рамзеса до Суккота. Ішло їх тисяч шістсот чоловіків, не рахуючи дітей. 38 І йшло з ними безліч різного люду, а також величезні отари овець і стада худоби. 39 І напекли вони з тіста, що принесли з Єгипту, прісних коржів, бо було те тісто незаквашене, оскільки їх виганяли з Єгипту, і вони не могли зволікати, не могли пригодувати собі харчі.
40 Ізраїлеві діти жили в Єгипті чотириста тридцять років. 41 Отже, через чотириста тридцять років, того самого дня, усе воїнство (тому що народ підтримувався військового порядку) Господнє[a] вийшло з Єгипетської землі. 42 То була ніч пильнування Господа, Який дбав, щоб вивести ізраїльтян з Єгипетської землі. Якраз ця ніч і є ніччю пильнування Господа за всіма Ізраїлевими дітьми для всіх поколінь.
Коріться Закону
13 Кожен має підкорятися верховній владі, бо існуюча влада встановлена й призначена Богом. 2 Отже, хто опирається владі, той протидіє тому, що було наказано Богом. Ті ж, хто чинить так, будуть засуджені. 3 Правителі викликають страх не в тих, хто чинить добро, а в тих, хто чинить зло. Хочеш не боятися влади? То чини добро і матимеш похвалу від влади.
4 Так, володарі—слуги Божі, які працюють тобі на благо. Та якщо чинитимеш зло, бійся, бо в їхній владі покарати тебе й віддати на смерть. Адже вони не даремно носять меч. Вони—слуги Божі, месники, які несуть гнів Божий проти тих, хто чинить зло.
5 Через те треба коритися не лише зі страху перед покаранням Божим, а й з власного сумління. 6 Ось чому ви податки платите, адже влада—то слуги Божі. Вони ненастанно дбають про все те, що ми згадували щойно. 7 Віддайте кожному належне. Заплатіть податки, кому мусите їх сплатити. Віддайте податки збирачам податків, повагу—тим, кого ви повинні поважати, а пошану—кого повинні шанувати.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International