Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Палаючий кущ
3 Мойсей пас овець у свого тестя Єтра[a], мидіанського священика. Одного дня погнав він овець на дальній край степу, і прийшов до гори Божої Хорев[b]. 2 І Ангел Господній явився йому в язиках полум’я всередині куща. Подивився він і побачив, що кущ палає вогнем, та не згорає. 3 Мойсей подумав: «Підійду й погляну на це дивне видовище, велике диво, чому це кущ не згорає».
4 Коли Господь побачив, що той обійшов, щоб подивитися ближче, Бог покликав його з куща і сказав: «Мойсею, Мойсею». Той відповів: «Ось я». 5 Він промовив: «Не підходь ближче. Скинь сандалі з ніг, бо місце, де ти стоїш,—це свята земля». 6 І ще Він мовив: «Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова». Мойсей сховав обличчя, оскільки боявся поглянути на Бога.
7 Господь сказав: «Я добре бачив лихо народу Мого в Єгипті й чув його волання через гнобителів. Я знаю про їхні страждання. 8 Тож Я зійшов, щоб визволити їх від єгиптян і вивести з цієї землі до землі гарної і просторої[c], до землі, де молоко тече й мед, до місця, де живуть ханаанці, хиттити, аморійці, перизійці, хивійці та євусити. 9 І от плач дітей Ізраїлевих дійшов до Мене, і Я побачив, як єгиптяни гноблять їх. 10 Іди ж, Я посилаю тебе до фараона, щоб ти зміг вивести Мій народ, дітей Ізраїлевих, з Єгипту».
11 Мойсей звернувся до Бога: «Хто я такий, що маю йти до фараона й вивести дітей Ізраїлевих з Єгипту?»
12 І сказав Бог: «Я буду з тобою. Це буде знаком того, що Я посилаю тебе. Коли ти виведеш людей з Єгипту, то помолитеся Богу на цій горі». 13 Мойсей запитав: «Коли я піду до Ізраїлевих дітей і скажу їм: „Бог пращурів ваших послав мене до вас”. Коли ж вони спитають мене: „Як Його ім’я?”—то що я їм скажу?» Бог відповів: «Я Той, Хто Є»[d]. І сказав Він: 14 «Ось що кажи Ізраїлевим дітям: „Господь послав мене до вас”».
15 І ще Бог сказав Мойсею: «Ось що скажи Ізраїлевим дітям: „Ягве, Бог ваших пращурів, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова послав мене до вас”. Це навіки Моє ім’я, нагадування для кожного покоління.
1 Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
народам про Його діла сповіщайте!
2 Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
Славте всі Його діла чудесні!
3 Пишайтеся Його святим ім’ям,
хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
4 Вірте в Господа та Його силу,
хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
діла і рішення Його завжди носіть у серці.
23 Прийшов Ізраїль згодом до Єгипту,
в країні Хама[a] оселився Яків.
24 Рід їхній дивовижно розплодився
і став для ворогів занадто дужим.
25 І вже прихильності до Якова синів не мали,
рабів своїх зненавидів Єгипет,
зле замишляти проти них почав.
26 І Бог послав Своїх обранців Мойсея та Аарона.
45 Щоб трималися Його законів,
щоб заповіді берегли Його.
Славімо Господа!
9 Нехай любов ваша буде щирою. Ненавидьте зло й горніться до добра. 10 Будьте відданими братерській любові одне до одного. Шануйте одне одного більше, ніж себе самого. 11 У праці будьте завзятими й не лінуйтеся. Палайте серцем у служінні Господу.
12 Втішайтеся надією. Будьте терплячі в біді й наполегливі в молитвах ваших. 13 Допомагайте святим людям Божим у скруті, гостинними будьте до перехожих. 14 Благословляйте тих, хто переслідують вас; благословляйте, а не проклинайте.
15 Радійте з тими, хто радіє, і плачте з тими, хто плаче. 16 Живіть у злагоді. Не пишайтеся, краще товаришуйте з приниженими. Не вважайте себе мудрими.
17 Нікому не відповідайте злом за зло. Дбайте про те, щоб робити добро на очах у всіх людей. 18 Якщо це можливо і якщо це залежить від вас, живіть у мирі з усіма людьми. 19 Любі друзі, не будьте мстивими, краще залиште місце гніву Божому. Адже сказано у Святому Писанні: «Мені належить помста. Я відплачу,—говорить Господь»(A). 20 Отож:
«Якщо ворог твій голодний, то нагодуй його.
Якщо ж він спраглий, то дай йому напитися.
Таким чином ти примусиш його присоромитися»[a].(B)
21 Не піддавайся злу, а перемагай його добром.
Христос говорить про Свою смерть
(Мк. 8:31—9:1; Лк. 9:22-27)
21 Відтоді Ісус почав розкривати Своїм учням, що Йому необхідно піти до Єрусалиму, і що Він має дуже страждати від рук старійшин, головних священиків та законників. Він пояснив їм також, що Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне. 22 Тоді Петро відвів Ісуса вбік і почав картати Його: «Господи, не дай Бог! Це не повинно трапитися з Тобою!» 23 Ісус обернувся до Петра і мовив: «Відступись від Мене, сатано![a] Ти—перешкода Мені, бо не про Боже ти думаєш, а про людське».
24 Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Якщо хтось бажає йти за Мною, він мусить зректися себе[b], узяти на себе хрест свій і рушати за Мною. 25 Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його. 26 Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою? Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого! 27 Син Людський прийде у славі Отця Свого зі Своїми Ангелами. І тоді Він віддячить кожному за його діла. 28 Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Сина Людського, Який йтиме в Царстві Своєму».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International