Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Псалом Давида.
До Тебе, Господи, звертаюсь я,
о моя Скеле!
Мене не відцурайся, бо інакше,
як Ти мовчатимеш, тоді я буду
як ті, хто вже в могилі.
2 Почуй мої мольби про допомогу,
коли до Тебе простягаю руки,
до Твого святого храму.
3 Не віддавай мене на покарання
разом із кривдниками, що носять в серці зло,
хоча з сусідами про мир говорять.
4 Їх покарай, вони то заслужили!
Нехай на їхні голови впаде,
все, що вони наготували іншим!
Воздай їм по заслугах їхніх!
5 За що? Вони й не намагаються збагнути,
що сотворив Господь, що Він зробив.
Тому Господь навіки знищить їх і не відродить.
6 Славімо Господа, дійшли мої благання.
7 Господь зміцнив і захистив мене.
Я буду вірити у Нього.
Господь прийшов мені на допомогу,
отож моє радіє серце,
і пісня прославлятиме Його!
8 Господь—то сила для Його людей,
Він запорука вірної звитяги
царя, якого Він обрав.
9 Спаси Своїх людей,
благослови людей, які Тобі належать,
будь їхнім пастирем, і дбай про них[a] завжди!
Виночерпій і пекар
40 Якось згодом виночерпій та пекар фараона Єгипту завинили перед своїм володарем. 2 Фараон розгнівався на двох своїх підлеглих: на головного виночерпія та головного пекаря. 3 Він кинув їх до в’язниці, за якою наглядав начальник охорони. До тієї в’язниці, в якій був ув’язнений Йосип. 4 Начальник охорони віддав їх під нагляд Йосипа, і він доглядав за ними, поки вони перебували у в’язниці.
5 І приснилися їм обом, виночерпію та пекарю єгипетського царя, який посадив їх до в’язниці, однієї ночі сни, кожному свій, що мав для них особливе значення. 6 Прийшовши до них уранці, Йосип побачив, що вони були стурбовані чимось. 7 І спитав тоді Йосип фараонових підлеглих, що були разом із ним у в’язниці їхнього володаря: «Чом обличчя ваші сьогодні такі сумні?»
8 Вони й кажуть: «Приснилися нам сни, кожному свій, але немає нікого, хто розтлумачив би нам їх». І сказав їм Йосип: «Тільки Бог спроможний тлумачити сни. Розкажіть мені, що вам приснилося».
Сон виночерпія
9 І розповів виночерпій Йосипові свій сон. Він сказав йому: «Сниться мені виноградна лоза, 10 а на ній три пагони. Як тільки бруньки почали розпукуватися, то одразу ж розквітли, а тоді з’явилися достиглі ґрона. 11 В руках у мене була фараонова чаша. Я взяв ті грона, видавив сік із них та й подав чашу фараонові в руку».
12 Йосип тоді й каже виночерпієві: «Ось тлумачення цього сну: три пагони, то три дні. 13 Не мине й трьох днів, як фараон помилує тебе й поверне на твою посаду[a]. І ти подаси фараонові чашу в руку так само, як ти це робив раніше, коли був його виночерпієм. 14 Але згадай про мене, коли звільнишся, і зроби таку ласку: нагадай фараонові про мене і звільни мене з цієї в’язниці. 15 Бо мене було викрадено з землі гебрейської, і тут я нічого не скоїв лихого, щоб вкинути мене до цієї ями (в’язниці)[b]».
Сон пекаря
16 Побачивши, що тлумачення доброзичливе, головний пекар і собі мовив до Йосипа: «Мені також приснився сон: неначе на голові в мене три кошики білого хліба. 17 А у верхньому кошику різне печиво для фараона, та птахи клювали його прямо з кошика на моїй голові».
18 Йосип відповів: «Ось тлумачення цього сну. Три кошики, то три дні. 19 Не мине й трьох днів, як фараон відітне тобі голову[c] й почепить твоє тіло на стовп, а птахи відриватимуть шматки твоєї плоті».
Виночерпій забуває про Йосипа
20 На третій день був день народження фараона, і він влаштував свято для своїх слуг. Він звільнив головного виночерпія і головного пекаря в присутності своїх підлеглих[d]. 21 Він повернув головного виночерпія на своє місце, і той вклав чашу в фараонову руку. 22 Головного пекаря він повісив, як Йосип і тлумачив їм. 23 Але виночерпій не згадав про Йосипа. Він забув про нього.
Ісус вгамовує бурю
(Мк. 4:35-41; Лк. 8:22-25)
23 Ісус сів у човен, а за Ним й усі Його учні. 24 Після того, як вони відпливли від берега, налетів штормовий вітер, та такий дужий, що хвилі почали заливати човен, але Ісус спав. 25 Тоді учні розбудили Його й кажуть: «Господи! Порятуй нас, ми гинемо!» 26 Ісус сказав їм: «Чого ви злякалися, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітру й хвилям вгамуватися, і на озері запала тиша.
27 Всі учні були здивовані й спитали: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International