Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Йосипові сни
37 Яків оселився там, де жив його батько, у землі Ханаанській.
2 Ось оповідь про Якову родину. Йосип мав сімнадцять років. Він пас овець разом зі своїми братами. Він був помічником синів Вілхи та Зілпи, що були дружинами його батька. Він розповів батькові про всі лихі справи своїх братів.
3 Ізраїль (тобто Яків) любив Йосипа над усіх своїх синів, бо той був сином його старості. Ізраїль подарував Йосипу гарний різнобарвний плащ[a]. 4 Брати ж бачили, що батько любить його більше, ніж їх. Вони ненавиділи його. Вони й слова доброго до нього не могли сказати.
12 Якось Йосипові брати пішли пасти батькові отари до Сихема. 13 Ізраїль і каже йому: «Твої брати пасуть зараз у Сихемі. От і ти підеш до них». Йосип каже: «Гаразд!»
14 Тоді Ізраїль каже йому: «Йди зараз, подивися, чи все гаразд із братами й отарами. Коли повернешся, то розкажеш мені». І послав Ізраїль Йосипа з долини Хеврон до Сихема. То він і пішов собі. 15 Коли Йосип прошкував полем, зустрівся йому чоловік, котрий спитав його: «Що ти тут шукаєш?» 16 Йосип відповів: «Я шукаю своїх братів. Чи не скажеш мені, будь ласка, де вони пасуть отари?» 17 Той чоловік і каже: «Вони пішли звідси, бо я чув, як вони казали: „Ходімо в Дотан”». То Йосип подався слідом за своїми братами і знайшов їх у Дотані.
Йосипа продають у рабство
18 Вони побачили його здалеку. Доки він наближався до них, вони змовилися вбити його. 19 Вони казали одне одному: «Погляньте, он іде той сновида. 20 Давайте вб’ємо його й кинемо до сухої криниці, а самі скажемо, що його розірвав дикий звір. Тоді побачимо, що вийде зі снів його».
21 Почувши це, Рувим вирішив урятувати Йосипа і сказав: «Не треба вбивати його». 22 Рувим додав: «Не будемо проливати кров. Киньмо його в колодязь у пустелі, але не піднімемо руку на нього». Рувим хотів урятувати Йосипа, щоб він повернувся до батька.
23 Коли Йосип підійшов до своїх братів, вони схопили його й зідрали гарний різнобарвний плащ, що був на ньому. 24 Потім кинули Йосипа до колодязя. Колодязь був порожній, води в ньому не було.
25 Потім вони сіли їсти. А як підвели очі, то побачили караван купців[a], що йшли з Ґілеада. Їхні верблюди були нав’ючені прянощами, бальзамом та миррою. Ішли вони до Єгипту.
26 Юда мовив до своїх братів: «Що за користь нам із того, що ми вб’ємо нашого брата і приховаємо його смерть? 27 Ходімо продамо його ізмаїльцям. Хай не буде його крові на наших руках, адже він наш брат, наша плоть». І брати погодилися з ним.
28 Коли мидіанські купці проходили повз них, вони витягли Йосипа з колодязя й віддали його купцям, а ті зібрали його в Єгипет.
1 Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
народам про Його діла сповіщайте!
2 Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
Славте всі Його діла чудесні!
3 Пишайтеся Його святим ім’ям,
хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
4 Вірте в Господа та Його силу,
хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
діла і рішення Його завжди носіть у серці.
16 Наслав на землю Він голодомор,
їх змусив рахувати окрайці.
17 Послав Він перед ними чоловіка,
то проданий у рабство Йосип був.
18 Кайданами йому скували ноги,
а шию затягли в залізний комір,
19 аж доки слово Господа до нього не прийшло,
його очистило Господнє слово.
20 Послав людину цар його нагородити,
правитель краю наказав його звільнити.
21 Домоправителем його призначив,
усю маєтність доглядати доручив.
22 Дітей царевих Йосип наставляв,
ділився мудрістю з старійшинами роду.
45 Щоб трималися Його законів,
щоб заповіді берегли Його.
Славімо Господа!
5 Мойсей пише про праведність перед Богом, яка йде від Закону: «Людина, котра дотримується Закону, буде жити ним»(A). 6 Але про праведність, яку дає віра, у Святому Писанні сказано так: «Не питай себе: „Хто вознесеться на небо?” (тобто щоб привести Христа на землю). 7 Або „Хто спуститься в безодню?” (тобто щоб повернути Христа з мертвих)».
8 Ні! Що сказано у Святому Писанні? «Слово Боже поруч з тобою, на устах твоїх і в твоєму серці»(B). 9 Ось це слово: «Якщо ти визнаєш власними устами: „Ісус—Господь”,—і повіриш серцем своїм, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш врятований».
10 Адже ми віримо всім серцем в Ісуса, й саме це робить нас праведними перед Богом. Ми вголос підтверджуємо віру, та через те отримуємо спасіння. 11 Бо сказано у Святому Писанні: «Хто вірить у Нього, не буде розчарований»(C). 12 Адже немає різниці між юдеєм і неюдеєм, бо той самий Господь є Господом над усіма людьми. Він сповнений милосердя до всіх, хто просить Його про допомогу, виявляючи свою віру в Нього. 13 Бо «кожен, хто покличе ім’я Господа[a], буде врятований»(D).
Не всі сприйняли Благовість
14 Але як же люди зможуть кликати Господа на допомогу, якщо вони не повірили в Нього? Як можуть вони повірити, якщо нічого не чули про Бога? І як вони почують, коли ніхто не проповідує про Нього? 15 А як вони будуть проповідувати, коли їх не послано для цього? Як сказано у Святому Писанні: «Як це прекрасно бачити тих, хто приносить Добру Звістку»(E).
Ісус іде по воді
(Мк. 6:45-52; Ін. 6:16-21)
22 Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, а Сам залишився, щоб відпустити людей. 23 Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися. Коли ж настав вечір, Ісус залишався там на самоті.
24 Човен відплив уже досить далеко від берега, і хвилі кидали його з боку на бік, бо вітер був зустрічний. 25 Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді. 26 Коли учні побачили, що Ісус іде по воді, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привід!»
27 Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!» 28 На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді». 29 І сказав Ісус: «Іди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, підійшовши до Ісуса. 30 Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!» 31 Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його, мовивши: «Маловіре, чого ти засумнівався?» 32 А коли вони разом сіли в човен, то вітер вщух. 33 Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти—істинно Син Божий!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International