Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Зустріч Якова з Ісавом

33 Яків подивився й побачив Ісава, що йшов назустріч, а з ним було ще чотириста чоловік. То Яків розподілив своїх дітей між Леєю, Рахиллю та двома служницями. ² Він поставив служниць і їхніх дітей першими, за ними—Лею з її дітьми, а останніми були Рахиль із Йосипом. ³ Сам же він пішов попереду них і вклонявся до землі сім разів, аж доки не підійшов до свого брата.

⁴ Але Ісав побіг назустріч. Він обняв Якова за шию й поцілував, і обоє вони заплакали. ⁵ Тоді Ісав підвів погляд і, побачивши жінок і дітей, спитав: «Хто всі ці люди, що з тобою?» Яків відповів: «Це діти, що їх Бог подарував мені, слузі твоєму».

⁶ Тоді служниці з дітьми підійшли до Ісава і вклонилися йому. ⁷ Лея з дітьми також підійшла і вклонилася, а тоді Йосип і Рахиль підійшли і вклонилися.

⁸ Ісав спитав: «Що то за табір, який я зустрів?» Яків відповів: «То дари тобі, щоб ти мене прийняв, господарю». ⁹ Тоді Ісав каже: «У мене вдосталь усього, нехай твоє лишається при тобі». ¹⁰ Яків заперечив: «Ні! Прошу, якщо ти приймеш мене, то прийми й дари з рук моїх. Я дуже радий бачити знову обличчя твоє, наче я бачу Лице Боже. Я радий, що ти мене прийняв. ¹¹ Прошу тебе, прийми благословення. Господь був милостивий до мене, і я маю всього вдосталь». Яків наполягав, аж доки Ісав не погодився прийняти дарунки.

¹² Тоді Ісав і каже: «А зараз рушаймо в дорогу разом. Я піду поперед тебе». ¹³ А Яків йому: «Мій володар розуміє, діти тендітні, стада й отари, що годують приплід, затримують мене. Якщо гнатиму їх цілий день, то все стадо повиздихає. ¹⁴ Ти, господарю мій, іди поперед свого слуги, а я піду поволі разом із худобою, що йтиме поперед мене. Ми йтимемо не швидко, щоб мої діти не втомилися, аж поки не прийдемо до мого господаря в Сеїр».

¹⁵ Тоді Ісав сказав: «Дозволь залишити декого з моїх людей з тобою». А Яків йому: «Навіщо? Нащо мені таке благовоління, господарю мій?»

¹⁶ Того ж дня Ісав повернувся своєю дорогою до Сеїра. ¹⁷ Яків же повернувся до Суккота. Там він збудував собі будинок і загони для худоби. Тому й назвав він те місце Суккот^[a].

Ми—сини вільної жінки

²¹ Скажіть мені, ви, хто хоче бути під Законом, хіба ви не чуєте, що каже Закон? ²² А сказано, що в Авраама було двоє синів: один від рабині, а другий—від вільної жінки. ²³ Той, що народжений був від рабині, народився звичайно. Той же, що народжений був від вільної жінки, народився завдяки обітниці Божій.

²⁴ Ця історія має приховане значення: дві жінки уособлюють дві угоди. Одна з них іде від гори Синай і дає початок дітям, приреченим на рабство. Ця угода уособлює в собі Аґар^[a]. ²⁵ Аґар символізує гору Синай, що в Аравії, і відповідає сучасному Єрусалимові, бо вона перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми. ²⁶ Небесний же Єрусалим—вільний. Він є матір’ю всім нам. ²⁷ Бо сказано у Святому Писанні:

²⁸ Ви ж, брати та сестри мої, діти, подібні Ісааку^[c], народжені через Божу обітницю. ²⁹ Народжений звичайним способом переслідував того, хто народився волею Духа. Так було тоді, так є й тепер. ³⁰ А що сказано у Святому Писанні? «Прожени геть рабиню і сина її, бо син цієї жінки-рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної жінки»^(B). ³¹ Тож, брати і сестри мої, ми не діти рабині, але діти вільної жінки.

Бережіть свою свободу

5 Христос визволив нас, щоб ми могли жити вільно. Будьте непохитні, й не дозволяйте знову впрягти себе в рабське ярмо.