Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Бог випробовує Авраама

22 Після цього Бог випробував Авраама. От Він і каже: «Аврааме!» Той озвався: «Я тут». ² Бог мовив: «Візьми свого єдиного сина, якого ти любиш, Ісаака, і йди з ним до землі Морії. Там принесеш його в жертву спаленням на горі, яку Я назву тобі».

³ Рано вранці Авраам устав, осідлав свого віслюка, взяв з собою двох своїх слуг і сина Ісаака. Авраам наколов дров для спалення і рушив до того місця, куди Бог звелів. ⁴ На третій день Авраам підвів очі й побачив звіддалік те місце, куди вони йшли. ⁵ Він сказав своїм слугам: «Лишайтеся тут із віслюком, а ми з хлопцем підемо он туди. Ми там поклонимося Господу й вернемося до вас». ⁶ Авраам узяв дрова для жертвопринесення й поклав їх на плечі синові. Іще він узяв із собою вогонь, ніж, і вони вдвох пішли.

⁷ І звернувся тоді Ісаак до батька: «Тату!» Авраам озвався: «Чого тобі, синку?» Ісаак запитав: «Вогонь і дрова ми маємо, а де ж ягня, що принесемо в жертву спаленням?» ⁸ Авраам відповів: «Бог сам подбає про ягня для жертви». І вони вдвох пішли далі.

Порятунок Ісаака

⁹ І прийшли вони на місце, яке вказав йому Бог. Авраам спорудив там вівтар і розклав дрова. Потім він зв’язав свого сина Ісаака й поклав його на вівтар поверх дров. ¹⁰ Тоді Авраам простягнув руку й вийняв ножа, щоб убити свого сина. ¹¹ Але тут Ангел Господній погукав його з небес: «Аврааме! Аврааме!» Авраам озвався: «Я тут». ¹² Ангел йому й каже: «Зупинися! Не здіймай руки на хлопчика. Не роби йому нічого, бо Я бачу тепер, що ти шануєш Бога, що заради Мене ладен пожертвувати єдиним сином своїм».

¹³ Авраам підвів очі й побачив барана, що заплутався рогами в кущах. Він пішов, узяв його, забив і приніс у жертву замість свого сина. ¹⁴ І назвав Авраам це місце Ягве-Їре^[a]. І досі люди кажуть: «На горі Господь явився».

¹ Для диригента. Псалом Давида.

¹² Не слід давати гріху панувати у ваших смертних тілах, щоб не піддатися його гріховним бажанням. ¹³ Не слід також віддавати гріху ніякі члени тіла вашого, щоб не стали вони знаряддям неправедності. Краще віддайте себе Богові як люди, які воскресли із мертвих і тепер живі. І всі частини тіла вашого віддайте Богу як знаряддя праведності. ¹⁴ Тож гріх не буде панувати над вами, бо ви живете не під Законом, а в милості Божій.

Раби праведності

¹⁵ То що ж нам робити? Чи можна нам грішити, раз живемо не під Законом, а в милості Божій? Звісно, ні! ¹⁶ Хіба ви не знаєте, що коли ви віддаєте себе комусь на послух, то стаєте рабами того, кого слухаєтеся. Або ви станете рабами гріха (а це шлях до смерті), або рабами, які слухаються Бога (і це приведе до праведності).

¹⁷ У минулому ви були рабами гріха, та, дякуючи Богу, ви слухалися усім своїм серцем вчення, якому вас довірили. ¹⁸ Звільнившись від гріха, ви стали рабами праведності. ¹⁹ (Я наводжу приклад, який люди можуть зрозуміти, бо це важко збагнути). Раніше, як раби, ви віддавали частини свого тіла нечистоті й беззаконню, живучі в гріху. Зараз, так само віддайте частини тіла свого праведності, щоб бути її рабами. І так ваше життя буде присвячене Богу. ²⁰ Бо, коли ви були рабами гріха, то у вас не було праведності; вона не панувала над вами. ²¹ І який же врожай ви тоді мали? А мали ви те, чого зараз соромитеся, що приносить духовну смерть.

²² Та тепер, коли ви звільнилися від гріха й стали рабами Божими, ви збираєте врожай, що веде до освячення й, у підсумку—до вічного життя. ²³ Бо плата від гріха—смерть, а благодатний Дар Божий—вічне життя в Господі нашому Ісусі Христі.

Господь благословить тих, хто щиро прийме вас

(Мк. 9:41)

⁴⁰ «Хто приймає вас, той приймає Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. ⁴¹ Хто приймає пророка тому, що то пророк—той одержить винагороду пророчу, а хто приймає праведного чоловіка тому, що то праведний, одержить винагороду праведного. ⁴² Кожний, хто допоможе чим-небудь одному з цих найменших учнів Моїх, хоч би напоївши його прохолодною водою, бо то Мій учень, істинно кажу вам—той неодмінно одержить винагороду свою».