Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 1-2 Я так люблю, коли Господь мої молитви чує,
коли про допомогу я благаю,
і Він до мене прихиляє вухо.
12 Не маю змоги відплатити Богу,
бо все, що нажив—все від Нього.
То як же Господу відповідати мушу,
карання терплячи численні?
13 Я келих порятунку підніму,
коли до Господа звернусь по допомогу.
14 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
15 Смерть послідовника Свого Господь завжди цінує.
16 О Господи, я—вірний Твій слуга, Твій раб,
я син слуги Твоєї.
Це Ти звільнив мене від пут.
17 Ти, Господи, є тим, кому складу подяки жертви,
Твоє ім’я повторюю у скрути час.
18 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
19 Вславляйте Господа в суді перед Господнім храмом,
що зведений в середині Єрусалима!
Славімо Господа!
Слуга присягає Авраамові
24 Авраам був уже дуже старий. Господь у всьому благословляв його. 2 Авраам сказав своєму слузі, що найдовше служив йому й доглядав усе Авраамове майно: «Поклади руку під моє стегно[a].
3 Присягни мені перед Господом, Богом неба і землі, що не візьмеш ти жінку для сина мого з дівчат народу ханаанського, серед якого ми живемо. 4 Піди до моєї країни й мого народу і звідти приведи дружину для сина мого Ісаака».
5 Слуга перепитав Авраама: «А якщо вона не схоче прийти зі мною сюди в цю землю? Чи маю я повернутися з твоїм сином до країни, яку ти залишив?» 6 Авраам відповів: «Гляди, не веди туди мого сина. 7 Господь, Бог Неба, привів мене сюди із дому батькового і з землі, де я народився. Господь сказав мені, поклявшись: „Я віддам цю землю твоїм нащадкам”. Він пошле свого Ангела поперед тебе, щоб ти знайшов там дружину моєму синові. 8 Якщо ж вона не схоче йти з тобою, то будеш вільний від цієї присяги. Тільки ні в якому разі не веди туди мого сина». 9 І тоді, поклавши руку під стегно свого господаря Авраама, слуга присягнув йому.
35 Це був той самий Мойсей, якого люди відштовхнули зі словами: „Хто тебе поставив над нами правителем і суддею?” Через Ангела, який з’явився Мойсею у полум’ї палаючого куща, Бог послав його стати правителем і рятівником(A).
36 Мойсей вивів народ ізраїльський з Єгипту. Сорок років він вів людей, творячи чудеса й показуючи знамення в Єгипті, біля Червоного моря, в пустелі. 37 Це ж він сказав синам Ізраїлю: „Бог пошле вам Пророка такого, як я, вибравши Його з-поміж вашого народу”(B).
38 Це ж він був у пустелі з нашими прабатьками і з Ангелом, який говорив з ним на горі Синай. Це він дістав живі слова, щоб принести їх нам.
39 Та наші предки відмовилися слухати його. Навпаки, вони відштовхнули його й хотіли повернутися до Єгипту. 40 Вони сказали Ааронові: „Зроби нам якихось богів, щоб вели нас. Бо ми не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту”(C).
41 У ті часи люди Ізраїлю робили зображення тельця і приносили цьому бовванові пожертви. Вони раділи з того, що зробили своїми руками!
42 Але Бог відвернувся від них, давши їм можливість поклонятися зіркам небесним. Як це сказано в книзі пророчій:
„Люди Ізраїлю!
Сорок років в пустелі не приносили ви Мені
кровні підношення та пожертви.
43 Ви несли з собою намет Молоха
і зірку свого бога Рефана,
бовванів для поклоніння.
Саме тому Я вишлю вас геть,
аж за Вавилон”.(D)
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International