Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Створення Всесвіту
1 Коли Бог почав створювати небо й землю[a], 2 земля була безформна та порожня. Земля знаходилася у морській безодні[b], а темрява огортала воду. Дух Божий[c], неначе буря, носився над водами.
День перший—світло
3 І сказав тоді Бог: «Нехай буде світло!» І засяяло світло. 4 І побачив Бог, що це добре. І відділив тоді Бог світло від темряви. 5 І назвав він світло «днем», а темряву—«ніччю».
І був вечір, і настав ранок. То був перший день.
Другий день—небо
6 І мовив Бог: «Нехай буде повітря між водами, хай розділить воно їх посередині!»[d] 7 Тож створив Він склепіння і розділив води на ті, що під ним, і ті, що над ним. І з’явилося склепіння. 8 І назвав Бог його «небом».
І був вечір, і настав ранок. То був другий день.
Третій день—суходіл і рослини
9 І мовив Бог: «Нехай води, що нижче неба, зберуться докупи до одного місця, щоб з’явився суходіл!» І сталося так[e]. 10 І назвав Бог суходіл «землею», а води, що зібралися—«морями». І побачив Бог, що це добре.
11 І мовив Бог: «Нехай земля зазеленіє рослинами: яриною, що зерно різне дає, та фруктовими деревами, що плоди приносять із насінням різним». І сталося так. 12 Земля зростила рослини: ярину, що зерно різне дає, і дерева, що приносять плоди зі своїм насінням. І побачив Бог, що це добре.
13 І був вечір, і настав ранок. То був третій день.
Четвертий день—сонце, місяць і зірки
14 І мовив тоді Бог: «Нехай будуть світила на небосхилі! Вони відокремлять день від ночі. Нехай вони будуть для різних свят[f], а також означають початок і кінець днів та років. 15 Нехай вони будуть світилами склепіння і освітлюють землю». І сталося так.
16 Тож створив Бог два великі світила: більше, щоб керувати днем, а менше—ніччю. Бог також створив зірки. 17-18 Він розташував усі ці світила на небосхилі, щоб світили вони на землю і керували днем і ніччю і щоб відокремили світло від темряви. І побачив Бог, що це добре.
19 І був вечір, і настав ранок. То був четвертий день.
П’ятий день—птахи і риби
20 І мовив тоді Бог: «Нехай безліч живих створінь заповнить води, і птахи нехай літають над землею в небі!» 21 Тож Бог створив велетенських морських тварин, а також все, що живе й рухається в морі—безліч різних живих істот. Створив Бог також кожного птаха небесного кожного роду. І побачив Бог, що це добре. 22 І благословив їх Бог словами: «Плодіться й розмножуйтеся й поновлюйте моря рибою й усім живим. Птахи ж нехай плодяться на землі».
23 І був вечір, і був ранок. То був п’ятий день.
Шостий день—земні тварини й люди
24 І мовив тоді Бог: «Нехай земля породить живих істот кожного роду. Нехай буде багато великої та дрібної худоби і диких звірів». І сталося так. 25 Створив Бог звірів земних кожного роду, різноманітну велику й дрібну худобу, і звірів, що плазують по землі. І побачив Бог, що це добре.
26 Тоді мовив Бог: «Створімо ж тепер людей[g] образом Нашим і подобою. Нехай люди панують над рибою морською і над усім птаством небесним. Нехай панують над худобою і дикими звірами, що плазують по землі, і над усією землею[h]». 27 І створив Бог людину за образом Своїм і подобою Своєю. Створив Він чоловіка й жінку.
28 І Бог благословив їх і сказав їм: «Народіть багато дітей, щоб жили вони по всій землі й панували над нею. Пануйте над рибою морською і над птаством небесним. Пануйте над усім живим, що рухається по землі». 29 І мовив Бог: «Ось даю Я вам рослини, що мають зерно і ростуть по всій землі. Даю й дерева, що плоди приносять, і насіння в тих плодах. І буде це вам на поживу. 30 Кожному звірові земному, кожній пташині небесній, кожній тварині малій, що плазує по землі й дихає життям, дав Я кожну зелену рослину на поживу». І сталося так. 31 І подивився Бог на все, що створив, і побачив, що все воно вельми добре.
І був вечір, і настав ранок. То був шостий день.
Сьомий день—відпочинок
2 Отже, закінчено було створення неба, землі й усього, що населяє їх. 2 Бог закінчив працю Свою, і сьомого дня відпочивав від трудів. 3 Він благословив сьомий день і освятив його, бо саме цього дня відпочивав від тієї праці, якою був зайнятий, створюючи світ.
Початок людства
4-5 Ось історія про створення неба й землі. Того дня, коли Господь Бог[i] створив землю й небо, на землі не росло ще жодного польового куща. Жодна рослина в полі не пустила ще паростків своїх, бо Господь Бог не послав іще дощу на землю. Не було ще людини, щоб порати землю.
1 Для диригента. В супроводі ґіттіта[a]. Псалом Давида.
2 Господи, наш Володарю!
Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі
уславляє тебе в небесах!
3 Із уст дітей і немовлят хвала Тобі злітає.
Цим співом могутнім Ти їх наділив,
для того, щоб недоброзичливці змовкли.
4 Коли я подивлюсь на Небеса,
які Ти виліпив, на ясні зорі з місяцем,
які створив Ти, я думаю:
5 «Хто є той син людський,
що Ти про Нього пам’ятаєш,
хто є той чоловік, котрого помічаєш Ти?»
6 Мало не Богом Ти його зробив,
коронував і славою, і честю.
7 Ти владу дав йому над всім, що Ти створив,
до ніг його поклав усе на світі:
8 овець, худобу, диких звірів степових,
9 птахів небесних, риб з глибин морських.
10 Господи, наш Володарю,
Твоє ім’я найчудовіше в цілому світі!
Прощальне вітання
11 Тож зараз, брати і сестри мої, скажу вам «до побачення». Удосконалюйтеся! Прийміть наш заклик: живіть у мирі і злагоді! І тоді Бог, джерело любові й миру, буде з вами.
12 Вітайте одне одного поцілунком святим[a]. Вас вітають усі святі люди Божі.
13 Я молюся, щоб з вами була благодать Господа Ісуса Христа, любов Божа і єдність[b], що йде від Духа Святого.
Ісус являється Своїм учням
(Мк. 16:14-18; Лк. 24:36-49; Ін. 20:19-23; Дії 1:6-8)
16 Одинадцять учнів пішли до Ґалилеї, до гори, куди казав їм прийти Ісус. 17 Побачивши Його, вони вклонилися, але дехто з них засумнівався, чи справді це Ісус? 18 Тоді, підійшовши до апостолів, Ісус промовив до них: «Мені дана вся влада на небі й на землі. 19 Тож йдіть і зробіть Моїми учнями й послідовниками всі народи, охрестивши їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, 20 і навчіть їх виконувати все те, що Я вам заповідав. І будьте впевнені—Я завжди буду з вами, аж до кінця світу».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International