Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹⁶ І третього дня вранці гримнув грім і спалахнула блискавка, і сіла густа хмара на гору, і голосно засурмила сурма, і весь народ, що був у таборі, затремтів.

¹⁷ Мойсей вивів усіх із табору зустрічати Бога, й вони поставали під горою. ¹⁸ Гора Синай була вся огорнута димом, та полум’ям, які виривалися з її верхівці, немов із печі, і вся гора здригалася, бо то Господь зійшов на неї. ¹⁹ І все гучніше сурмила сурма, коли Мойсей говорив, і Бог відповідав йому голосом, схожим на грім. ²⁰ І зійшов Господь на вершину гори Синай, та покликавши Мойсея, ²¹ Всевишній сказав йому: «Зійди вниз і застережи Ізраїль, щоб вони не наближалися до Господа, інакше багато з них загине. ²² А також священики, що наближаються до Господа, нехай освятять себе, щоб Всемогутній Бог не вразив їх».

²³ Мойсей сказав Господу: «Народ не може зійти на гору Синай, бо Ти Сам застеріг нас такими словами: „Покладіть межу навколо підніжжя й освятіть святу землю”». ²⁴ І Всевишній сказав йому: «Зійди вниз і повернися з Аароном. І нехай священики і народ не рвуться нагору до Господа, щоб Господь не вразив їх». ²⁵ І пішов Мойсей до дітей Ізраїлю й говорив з ними.

¹⁴ Бо справжні діти Божі—це ті, хто керується Духом Божим. ¹⁵ Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!»^[a]—що означає: «Батько!» ¹⁶ І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми—Божі діти. ¹⁷ А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його славу.