Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹ Пісня прочан.

Угода з Ізраїлем

24 І мовив Він до Мойсея: «Піднімись до Господа ти, Аарон, Надав, Авігу й сімдесят старійшин Ізраїлю і поклоняйтеся звіддалік. ² Тоді Мойсей нехай наблизиться до Господа. Вони ж нехай не підходять, та народ нехай не залишиться з ними».

³ Тож Мойсей прийшов і переказав народові всі слова Господа і всі настанови. І всі люди в один голос відповіли так: «Ми виконаємо все, що наказав Господь». ⁴ Мойсей записав усі слова Господа. Рано вранці він устав і спорудив під горою вівтар на дванадцяти каменях для дванадцятьох колін Ізраїлю. ⁵ Тоді він послав юнаків з-поміж дітей Ізраїля, і вони принесли жертви всеспалення, а також пожертвували телят як мирні пожертви Господу. ⁶ Мойсей налив половину крові в чаші, а другою половиною покропив вівтар. ⁷ Тоді він узяв книгу з Угодою і прочитав, щоб народ почув. Вони сказали: «Все, що Господь наказав, ми виконаємо й будемо слухатися».

⁸ Мойсей узяв чашу з кров’ю і покропив людей. Він сказав: «Це кров Угоди, що Господь уклав з вами згідно з усіма цими словами».

Мойсей сходить на гору

⁹ Мойсей, Аарон, Надав, Авігу і сімдесят старійшин Ізраїлю зійшли на гору. ¹⁰ Вони побачили Бога Ізраїлю. Під Його ногами було щось ніби вимощене сапфірами, та таке ясне, як саме небо. ¹¹ Та Він не поклав Своєї руки на вождів дітей Ізраїля. Вони бачили Бога, але Господь не побив їх^[a], та вони разом їли й пили.

Ісус являється сімом учням

21 Після цього Ісус іще раз явився Своїм учням біля Ґалилейського озера^[a]. Ось як це сталося. ² Якось були разом Симон-Петро, Хома, який звався Дідимом, Нафанаїл з Кани, що в Ґалилеї, обидва сини Зеведеєві, а також іще двоє Ісусових учнів. ³ Симон-Петро й каже: «Я йду ловити рибу». А решта йому: «Ми йдемо з тобою!» Тож вони пішли й сіли в човен, але тієї ночі нічого не зловили.

⁴ Настав ранок. Ісус прийшов і став на березі, але учні Його не впізнали. ⁵ І запитав Ісус: «Друзі, впіймали ви щось?» Вони відповіли: «Ні». ⁶ Тоді Ісус сказав їм: «Закиньте сіть праворуч від човна, то й зловите». Вони закинули, а витягти вже не могли, так багато риби вони впіймали.

⁷ Тоді улюблений учень Ісуса сказав Петрові: «Це ж Господь!» Почувши, що то був Господь, Петро обв’язався навколо своїм одягом, бо він роздягнувся для риболовлі, й кинувся у воду. ⁸ Решта учнів допливла до берега в човні, тягнучи за собою сіть із рибою. До берега там було недалеко, метрів зо ста^[b].

⁹ Вийшовши з човна на берег, вони побачили там розкладене вогнище, на якому пеклася риба, а поруч лежав хліб. ¹⁰ Ісус сказав їм: «Принесіть трохи риби, тієї, що ви зловили». ¹¹ Симон-Петро увійшов до човна й витяг на берег сітку, повну великої риби. І було там сто п’ятдесят три рибини, та сіть від такої кількості не порвалася.

¹² І сказав Ісус: «Ідіть снідати!» І жоден з учнів не наважився запитати: «Хто Ти?»—бо вони знали, що то Господь. ¹³ Ісус підійшов, узяв хліба й дав їм. Він також дав їм і риби. ¹⁴ І це було вже втретє, як Ісус з’явився Своїм учням після того, як Він воскрес з мертвих.