Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Йона йде на поклик Бога

1 Слово Господа було Йоні^[a], синові Аміттая. Господь сказав: ² «Вставай! Іди до Ниневії^[b], цього великого міста, і проповідуй проти нього, бо Мені відкрилися всі ті лихі вчинки, що коять її люди, та накажи їм припинити їхні лихі справи».

³ Тож Йона встав, але вирушив у протилежний бік, намагаючись утекти^[c] до Таршиша^[d], подалі від Господа. Він прийшов до Йоппи^[e] й знайшов корабель, що плив до Таршиша. Тож він сплатив за подорож, та зійшов на корабель, щоб плисти з ним до Таршиша, подалі від Господа.

Шторм

⁴ Але Господь наслав дужий вітер на море. Знялася страшенна буря на морі, і здавалося, що корабель ось-ось розіб’ється. ⁵ Моряки перелякалися, й кожен молився своєму богу. Вони викинули вони весь вантаж, що був на кораблі, в море, щоб став корабель легшим. Тим часом Йона пішов у каюту, ліг там і глибоко заснув. ⁶ Підійшов до нього капітан і сказав: «Що ж ти спиш? Вставай, молися своєму богу! Може, той бог зглянеться над нами, й ми не загинемо».

Що викликало шторм

⁷ Тоді моряки сказали одне одному: «Давайте кинемо жереб і довідаємося, хто спричинив це лихо». Вони кинули жереб, і жереб показав, що Йона був винним у цієї біді. ⁸ Тож вони його спитали: «Скажи нам, будь ласка, чи через тебе усе це лихо трапиться? Чим ти займаєшся? Звідки ти? З якої країни? З якого народу?»

⁹ Він відповів їм: «Я єврей і поклоняюся Господу Богу Небес, Тому, Хто створив море і сушу». ¹⁰ Тоді моряки дуже злякалися й сказали йому: «Що ж ти наробив?» Бо люди знали, що він утікав від Господа, адже він сам сказав їм про те. ¹¹ Вони мовили: «Що нам з тобою робити, щоб море заспокоїлося для нас?» Бо ж море ставало дедалі більш буремним.

¹² Він відповів: «Киньте мене в море, тож воно заспокоїться для вас. Бо знаю я, що цей шалений шторм напав на вас через мене».

¹³ Але замість цього, люди намагалися на веслах вести корабель до землі, та не змогли, бо море ставало дедалі буремнішим.

Покарання Йони

¹⁴ Вони звернулися до Господа і сказали: «О Господи! Не дай нам загинути через вбивство невинної людини! Щоб ми не відповідали за смерть її! Будь милосердним до нас, бо ти, Господи, дієш за бажанням Своїм».

¹⁵ Тож узяли вони й кинули Йону в море. І море вмить заспокоїлося. ¹⁶ Тоді вони відчули великий страх перед Господом, тож принесли жертву Господу й дали обітницю Йому.

Велика риба

¹⁷ Господь змусив величезну рибу проковтнути Йону. Йона перебував у череві риби три дні й три ночі.

Запорука воскресіння

¹⁹ Якщо ми маємо надію на Христа лише в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей. ²⁰ Але Христос насправді воскрес із мертвих. Він—первісток тих, хто помер. ²¹ Бо як смерть прийшла через гріх однієї людини, так і воскресіння з мертвих прийшло через іншу. ²² Я маю на увазі, що всі вмирають через Адама, та завдяки Христу всі знову житимуть.

²³ Та кожен матиме свою чергу: Христос був першим, Хто воскрес, а коли Він знову прийде, то воскреснуть й усі ті, хто Йому належить. ²⁴ Тоді настане кінець. Христос знищить усіх правителів, і владу, і силу, та передасть Царство Богу-Отцю. ²⁵ Бо Христос мусить правити, доки Бог не покладе всіх ворогів до ніг Його^[a]. ²⁶ І смерть буде знищено, як останнього ворога. ²⁷ Бо: «Він усе впокорене кинув до ніг Його»^(A).

І коли сказано, що «все кинуто до Його ніг», то це означає, що Господь підкорив Христу усе, за винятком Себе—Всевишнього Бога. ²⁸ А коли все покориться Христу, тоді й Сам Син буде у владі Божій, Який підкорив усе Христу, щоб Бог був всім у всьому.