Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа, бо Він прещедрий!
Любов Господня щира буде жити вічно!
2 Ізраїлю, скажи таке:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
14 Господь—моя сила і звитяжна пісня[a],
Господь мене рятує.
15 В наметах переможців—радість і пісні звитяжні,
коли правицею Господь показує Своє могуття.
16 Правиця Господа здіймається звитяжно,
адже Господь нам міць Свою явив.
17 Тож житиму, нізащо не загину,
про подвиги Господні розповім усім.
18 Господь мене провчив,
та не бажав моєї смерті.
19 Тож брами перемоги відчиніть для мене,
щоб я ввійшов і Господу подяку склав.
20 Оце Господні брами:
лиш праведні ввійдуть у них.
21 Тебе вславлятиму за те, що відгукнувся,
що визволив мене з біди.
22 Той камінь, що будівельники відкинули,
виявився краєугольним каменем.
23 Це все від Господа, і це для нас прекрасно.
24 Цей день Господь створив,
тож веселімося й радіймо нині!
Мойсеєва пісня
15 Тоді Мойсей і народ Ізраїлю заспівали Господу таку пісню:
«Заспіваю Господу, Який зробив великі дива:
коня і вершника Він кинув в море.
2 Господь Всевишній—сила моя і пісня!
Він став порятунком мені.
Це Бог мій, якого я прославлятиму довічно,
Він Бог мого батька, і я возвеличу Його.
3 Господь—великий воїн на ім’я Господь!
4 Він скинув у море колісниці та військо фараона.
Добірні воїни його втонули у Червонім морі[a].
5 Безодня їх накрила навічно.
Вони пішли углиб, немов той камінь.
6 Правиця Твоя, Господи, силою славна.
Правиця Твоя, Господи, ворога вщент розбиває.
7 Своєю величчю безмежною
скидаєш тих, хто піднімається супроти Тебе.
Ти посилаєш гнів палючий свій,
він пожирає їх, немов вогонь солому.
8 Від вітру, який Ти послав у гніві,
води здійнялися, потоки стали стіною,
безодня затвердла у серці морському.
9 Казав ворог: „Я гнатиму і дожену!
Всю здобич розділю, й насититься душа моя.
Я вихоплю свій меч, моя рука їх знищить”.
10 І Ти подув на повні груди,
і море їх накрило.
Мов той свинець, вони поринули в могутні води.
11 Хто із богів Тобі подібний, Господи?
Немає рівного до Тебе в святості Твоєї.
Своєю міццю славен Бог,
чудес великих Повелитель!
12 Ти міг лише б Своїй правицею
знищить світ.
13 Любов’ю вірною ведеш народ, звільнивши його.
І силою Своєю Ти ведеш його в Свою святу землю[b].
14 Це чують і тремтять народи.
Жах филистимлян охопив.
15 Злякалися старійшини едомські,
тремтять Вожді моавські.
І ханаанці попливли зі страху.
16 Жах, переляк на них напали.
Від величі руки Твоєї
вони мовчать, немов той камінь,
аж доки Твій народ, Господи, перейде.
Аж доки люди ті, що Ти придбав,
порятунку не знайдуть.
17 Ти приведеш їх і посадиш на горі Своєї спадщини,
на тому місці, що приготував Ти
для Свого помешкання, о Боже.
В святилищі, о Господи, встановленім Тобою.
18 На віки вічні царювати буде Господь».
Нове життя одне з одним
12 Так живіть новим життям, як вибрані люди Божі, святі й улюблені, сповнені милосердя, доброти, покору, лагідністі й терпіння. 13 Будьте терпимими одне до одного, прощайте одне одного, якщо хто скаржиться на вас, як Господь простив вас. 14 Але ж найголовніше над усім у вашому житті—це любов до інших. Саме любов об’єднує усе досконалим союзом. 15 Хай же мир Христа керує серцями вашими, бо саме до нього ви були покликані з’єднатися в одному тілі[a]. Та завжди будьте вдячні.
16 Нехай Слово Христове живе в вас у всьому його багатстві. Навчайте і переконуйте одне одного мудрістю. Співайте псалми, гімни й духовні пісні з подякою Богові у серцях ваших. 17 І хоч би що ви робили, чи казали,—все має бути в ім’я Господа Ісуса, дякуючи Богу-Отцю через Христа.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International