Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Пасха
12 Господь говорив з Мойсеєм та Аароном в єгипетській землі так: 2 «Цей місяць[a] буде початком місяців для вас. Він буде для вас першим місяцем року. 3 Зверніться до всієї ізраїльської громади з такими словами: „На десятий день цього місяця нехай кожен візьме ягня на родину, одне на дім. 4 Якщо ж родина замала для ягняти, то візьміть його разом з найближчим сусідом відповідно до кількості людей. Розрахуйте так, щоб ягняти вистачило на всіх, скільки кожен з’їсть.
5 Це ягня має бути бездоганним самцем-однолітком. Можете взяти його з баранців або козенят. 6 І доглядайте його аж до чотирнадцятого дня цього місяця. А тоді всією громадою ізраїльською заб’єте його надвечір. 7 Вони візьмуть трохи крові, намажуть обидва одвірка й балку над дверима в оселях, де їстимуть його. 8 І їстимуть його м’ясо тієї ночі. Їсти його слід смаженим на вогні з прісним хлібом і гіркими травами. 9 Не їжте з нього нічого сирого чи звареного у воді, а лише засмажене на вогні: голову, ноги й потрохи його. 10 І нічого не лишайте до ранку. Що лишиться до ранку, спаліть на вогні.
11 Ось як їстимете його: підперезавши крижі, з сандаліями на ногах та ціпками в руках, напоготові до великого переходу. І з’їдатиме його швидко, в ознаку того, як Всевишній Господь Ізраїлю хутко врятував народ Свій від єгипетської неволі. Бо це—Пасха Господня! 12 І пройду Я тієї ночі Єгипетською землею і повбиваю там кожного первістка, як людей, так і тварин. І над усіма богами єгипетськими учиню суд. Я—Господь. 13 І буде знамення у вас—кров на долівках там, де ви перебуватимете. Побачивши кров, Я обійду вас[a], пощаду вдарувавши. І не буде згубного удару вам, коли вражатиму Єгипетську землю. 14 Ця ніч стане ніччю пам’яті для вас, і ви, та всі ваші покоління будуть святкувати її як довічне свято Господнє.
1 1-2 Я так люблю, коли Господь мої молитви чує,
коли про допомогу я благаю,
і Він до мене прихиляє вухо.
12 Не маю змоги відплатити Богу,
бо все, що нажив—все від Нього.
То як же Господу відповідати мушу,
карання терплячи численні?
13 Я келих порятунку підніму,
коли до Господа звернусь по допомогу.
14 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
15 Смерть послідовника Свого Господь завжди цінує.
16 О Господи, я—вірний Твій слуга, Твій раб,
я син слуги Твоєї.
Це Ти звільнив мене від пут.
17 Ти, Господи, є тим, кому складу подяки жертви,
Твоє ім’я повторюю у скрути час.
18 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
19 Вславляйте Господа в суді перед Господнім храмом,
що зведений в середині Єрусалима!
Славімо Господа!
23-24 Бо я одержав від Господа знання, які й передав вам. Господь Ісус тієї ночі, коли видали Його на страту, узяв хлібину, та віддавши дяку, розломив його зі словами: «Це тіло Моє, що Я віддаю за вас. Їжте його на спомин про Мене». 25 Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий. Хоч би коли ви пили це вино, робитимете це на спомин про Мене». 26 Щоразу, як їстимете цей хліб і питимете цю чашу вина, будете свідчите про смерть Господню, аж поки Він не прийде.
Таємна вечеря. Ісус обмиває ноги Своїм учням
13 Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
2 То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса. 3 Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього. 4 Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним. 5 Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги[a] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6 Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?» 7 У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше». 8 Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
9 «Господи,—попросив Симон-Петро,—обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже: 10 «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі». 11 Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
12 Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив? 13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я. 14-15 Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
16 Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав. 17 Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.
Любіть одне одного
31 Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться. 32 Оскільки Бог здобуває славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його. 33 Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу. 34 Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного. 35 Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International