Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Слуга Господній
42 Ось Мій слуга, обранець Мій.
Йому підтримку надаю, від нього втіху маю.
Свій Дух у нього Я вселив,
народи він розсудить справедливо.
2 Він не кричатиме, він голос не підвищить,
на вулицях його не чутно буде.
3 Він не зламає вже підтятий очерет
і не загасить світло тліючого гнота.
Напевне справедливість ствердить він.
4 Він не зламається і не надломиться,
допоки не встановить справедливість на землі.
Далекі береги чекатимуть його науки.
Господь—творець і правитель
5 Ось що сказав Господь, Бог,
Який створив небеса й розкинув їх,
Хто розпросторив землю і все, що росте на ній,
Який вдихає життя у всіх людей і дає життя всім,
хто ходить по землі:
6 «Я, Господь, до справедливості закликав тебе,
тримав за руку і оберігав.
Я через тебе укладу Угоду з людством,
тебе призначив освітити шлях народам.
7 Ви маєте відкрить незрячим очі,
свободу дати в’язням,
тим, хто у темних казематах скніє.
8 Так, Я—Ягве, Мене так називають.
Я Свою славу не віддам нікому,
не поступлюсь бовванам похвалою,
яка співається Мені.
9 Усе, що передбачив Я, збулось.
Тепер же розповім про те, що вас чекає,
скажу, поки воно не почалось».
5 Він мріє про лихе, збираючись до сну,
прокинувшись, іде шляхом тим, де нема добра,
не гребує лукавим.
6 О Господи, небес сягає праведність Твоя,
Твоя любов—до хмар.
7 Твоя доброта, що найвища гора,
Твоя справедливість—найглибша безодня морська.
Піклується Господь і про людей, і тварин.
8 Милішого за Твою ласку не знайти нікого, Боже.
Людей і Ангелів Ти під крилом Своїм рятуєш.
9 Вони харчуються з багатства Твого дому,
і напуваються з ріки добра Твого.
10 Мов джерелом життя, струмуєш Ти,
в твоєму світлі наше просвітління.
11 Яви Свою милість усім, хто іде за Тобою,
і доброту Твою усім, хто щиро вірить в Тебе.
Поклоніння за новими обрядами
11 Але тепер прийшов Христос, первосвященик нового добра, яке ми зараз маємо. Він служить у наметі, величнішому й досконалішому—нерукотворному. Він не належить цьому земному світові. 12 Христос приніс кров не козлів і телят, а Свою власну. Він приніс її і з нею ввійшов до Святеє Святих, здобувши вічну спокуту за всіх нас. 13-14 Бо якщо кров козлів і биків або попіл телиці покропили тих, хто був розбещений, і відновили їх до тілесної чистоти, то наскільки ж дієвішою буде кров Христова! Духом Святим приніс Він Себе, бездоганного, Богу в пожертву. Тож Його кров очистить нашу свідомість від злих вчинків, і ми зможемо поклонятися живому Богу.
15 Через це Христос—посередник у новій Угоді між Богом і людьми. Він прийняв смерть, аби принести спокуту людям за гріхи, вчинені в час першої Угоди. Завдяки цьому Христовому посередництву люди, покликані Богом, одержать обіцяну вічну спадщину.
Помазання Ісуса
(Мт. 26:6-13; Мк. 14:3-9)
12 За шість днів до Пасхи Ісус подався до Віфанії, де жив Лазар, якого Він воскресив із мертвих. 2 Там Йому приготували вечерю, і Марта прислуговувала за столом. Серед тих, хто з Ним вечеряв, був і Лазар. 3 Марія взяла глечик, де було з півлітра[a] дорогоцінних пахощів, зроблених із справжнього нарду, облила ними Ісусові ноги, витерла їх своїм волоссям, і чудовий аромат мирра наповнив увесь дім.
4 Один із Ісусових учнів, Юда Іскаріот, який мав Його зрадити, сказав: 5 «Чому було б ці пахощі не продати за триста срібних монет[b] і не роздати гроші бідним?» 6 Юда мовив це не тому, що дбав про бідних, а тому, що був злодієм. Він завідував скринькою з пожертвуваннями і крав гроші звідти.
7 «Залиш її!—Сказав Ісус.—Нехай вона робить свою справу, бо прийшов час приготувати Мене для поховання. 8 Бідні завжди будуть з вами[c], а Я—ні».
Змова проти Лазаря
9 Багато юдеїв, дізнавшись, що Ісус у Віфанії, прийшло на свято, щоб побачити Його. Вони хотіли побачити й Лазаря, якого Ісус воскресив із мертвих.
10 Тоді головні священики змовилися вбити й Лазаря. 11 Бо через нього багато юдеїв кидали своїх вождів і починали вірити в Ісуса.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International