Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. В супроводі ґіттіта. Псалом Асафа.
2 Співаймо гімни Богу,
щоб Бога Якова піднести!
3 Почнемо музику, заграймо в бубни,
та на ніжній лірі й арфі солодкоголосій.
4 Подуймо в ріг баранячий у час молодика[a],
і в повен місяць[b], що віщує свято.
5 Такий закон для Ізраїлю,
так Якову звелів Господь.
6 Він встановив це свідчення для Йосипа,
коли виводив його із Єгипту.
Почув слова я мовою незнаною:
7 «З його плечей Я зняв тягар,
дав відпочить рукам від непосильної ноші.
8 Як ви були в біді, звернулися до Мене.
Я відповів таємно, громом,
Я випробовував вас при воді Меріва[c]. Села
9 Народе Мій, послухай-но Мене,
якщо, Ізраїлю, послухаєш, з тобою укладу Угоду!
10 Хай бога іншого не буде поміж вас,
не поклоняйтеся божкам сусідів.
11 Я—Господь, ваш Бог, Який вивів вас з Єгипту;
уста розкрийте, і Я нагодую вас.
12 Та Мій народ не слухався мене,
Ізраїлю Я непотрібен був.
13 Тож відпущу їх впертості шляхом,
хай і робили все, що заманеться.
14 Коли б народ Мій слухався Мене,
коли б ходив Моїм шляхом Ізраїль,
15 тоді б Я знищив їхніх ворогів,
Я кривдників би їхніх покарав.
16 Ті, хто ненавидить Мене, тремтіли б,
та кара їхня—то уже навік.
17 Я б їх нагодував добірними плодами,
Я б вдовольнив їх найсмачнішим медом».
4 Почуйте слово Господа,
нащадки Якова і всі коліна дому Ізраїля.
5 Ось що Господь каже:
«Чим завинив Я перед вашими батьками,
що відцуралися вони Мене,
поклоняючись нікчемним ідолам
вони самі зробили все своє життя нікчемним.
6 Вони не говорили: „Де Той Господь,
Який вивів нас з єгипетських земель,
Той, Хто примусив нас йти в пустелю,
землю невідому і страшну,
засушливу і небезпечну пустку,
в якій ніколи люди не жили?”
7 Тож Я привів вас на родючі[a] землі,
де вдосталь є для вас плодів і благ.
Та ви прийшли, і осквернили Мою землю,
і спадщину Мою звели на пси.
8 Священики не кажуть:
„Де Господь?”
Ті, хто знаються у законах,
не думають про Мене,
а пастирі від Мене відступились,
й пророки пророкували ім’ям Ваала
і поклонялися речам нікчемним».
9 «За те Я знову звинувачу вас,—
Господь так каже,—і нащадків ваших.
10 Підіть лишень до островів Киттим[b] і подивіться,
або пошліть когось в Кедар[c], нехай побачить,
як там живуть, чи є там щось таке, як тут.
11 Чи замінив якийсь народ своїх богів?
Та ж ні. Хоча вони й не є богами.
А Мій народ та й проміняв же Мою славу
на щось таке, безглузде взагалі».
12 «Здригніться, небеса, від цього,
здивуйтеся, жахніться,—так сказав Господь.—
13 Бо ж Мій народ вчинив подвійне лихо проти Мене:
він відвернувся від Бога, джерела води живої,
й натомість копанок собі нарив[d].
А це ж бо копанки ну геть діряві,
хіба ж у них утриматись воді?
Ісус навчає у храмі
14 Коли вже настала середина свята, Ісус прийшов до подвір’я храму і почав навчати. 15 Юдеї дуже здивувалися. Вони питали: «Звідки цей Чоловік знає так багато, ніколи не вчившись?»
16 У відповідь Ісус мовив їм: «Те, чого Я навчаю, належить не Мені. Моє вчення йде від Того, Хто послав Мене. 17 Якщо людина хоче виконати волю Божу, то зрозуміє, звідки йде вчення—від Бога, чи від Мене Самого. 18 Той, хто говорить від себе самого, намагається здобути славу лише собі. Хто ж прагне здобути славу Тому, Хто послав Його—правдивий, і немає кривди в Ньому. 19 Хіба Мойсей не дав вам Закон? Та жоден із вас не дотримується його. Чому ви намагаєтеся вбити Мене?»
20 І натовп озвався: «Чи то біс змусив Тебе втратити глузд? Хто хоче Тебе вбити?»
21 У відповідь Ісус мовив: «Я здійснив одне чудо у суботу, і ви всі здивовані. 22 Мойсей дав вам обряд обрізання, але обрізання прийшло від предків ваших, а не від Мойсея. Ви ж інколи обрізаєте немовлят навіть по суботах! 23 Якщо вже обрізання робите по суботах, щоб не порушити Закону Мойсеєвого, то чому ж гніваєтеся на Мене через те, що Я зцілив людину в суботу? 24 Не судіть за зовнішніми ознаками, будьте обережні й судіть судом праведним».
Люди вважають, що Ісус—Христос
25 Тоді деякі мешканці Єрусалиму почали казати: «Чи не Той це Чоловік, Якого хочуть убити? 26 Та гляньте! Він розмовляє з натовпом відкрито, і ніхто Його не зупиняє. Може, правителі наші й справді знають, що Він—Христос? 27 Проте ми знаємо, звідки родом цей Чоловік. А коли справжній Христос прийде, ніхто не знатиме, звідки Він прийшов».
28 Навчаючи у храмі, Ісус голосно сказав: «Невже ж Ви вважаєте, що знаєте Мене і звідки Я родом? Та Я прийшов не зі Своєї волі, а з волі Того, Хто послав Мене. Він—істинний, але ви Його не знаєте. 29 Та Його знаю Я, бо прийшов Я від Нього. Це Він послав Мене».
30 Коли Ісус промовив це, люди намірилися схопити Його, але ніхто не наважився навіть торкнутися Ісуса, бо час Його ще не прийшов. 31 І багато людей повірили в Нього. Вони говорили: «Ми усі чекаємо на Христа. Та невже коли Він прийде, то здійснить більше чудес, ніж цей Чоловік?»
Слова Ісуса про Святий Дух
37 Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється. 38 Хто вірить у Мене, то як сказано у Святому Писанні, ріки живої води потечуть із серця його». 39 Ісус казав це, маючи на увазі Дух Святий, що зійде на тих, хто повірить у Нього. Тоді Дух Святий ще не був дарований людям, бо Ісус іще не був піднесений до слави Своєї.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International