Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. В супроводі ґіттіта. Псалом Асафа.
2 Співаймо гімни Богу,
щоб Бога Якова піднести!
3 Почнемо музику, заграймо в бубни,
та на ніжній лірі й арфі солодкоголосій.
4 Подуймо в ріг баранячий у час молодика[a],
і в повен місяць[b], що віщує свято.
5 Такий закон для Ізраїлю,
так Якову звелів Господь.
6 Він встановив це свідчення для Йосипа,
коли виводив його із Єгипту.
Почув слова я мовою незнаною:
7 «З його плечей Я зняв тягар,
дав відпочить рукам від непосильної ноші.
8 Як ви були в біді, звернулися до Мене.
Я відповів таємно, громом,
Я випробовував вас при воді Меріва[c]. Села
9 Народе Мій, послухай-но Мене,
якщо, Ізраїлю, послухаєш, з тобою укладу Угоду!
10 Хай бога іншого не буде поміж вас,
не поклоняйтеся божкам сусідів.
11 Я—Господь, ваш Бог, Який вивів вас з Єгипту;
уста розкрийте, і Я нагодую вас.
12 Та Мій народ не слухався мене,
Ізраїлю Я непотрібен був.
13 Тож відпущу їх впертості шляхом,
хай і робили все, що заманеться.
14 Коли б народ Мій слухався Мене,
коли б ходив Моїм шляхом Ізраїль,
15 тоді б Я знищив їхніх ворогів,
Я кривдників би їхніх покарав.
16 Ті, хто ненавидить Мене, тремтіли б,
та кара їхня—то уже навік.
17 Я б їх нагодував добірними плодами,
Я б вдовольнив їх найсмачнішим медом».
Яків відпрацьовує за жінок
29 Тоді Яків вирушив далі й прийшов до землі синів Сходу. 2 Він роззирнувся й побачив криницю в полі й три отари овець, що лежали навколо неї, бо напували їх водою з тієї криниці. Зверху на криниці лежав великий камінь. 3 Коли отари там збиралися, камінь відвалювали від отвору й напували овець. Потім знову клали його на криницю.
4 Яків звернувся до вівчарів: «Звідки ви, брати мої?» Ті відповіли: «Ми з Гарана». 5 Яків запитав: «А чи знаєте ви Лавана, Нагорового сина?» Вони йому: «Знаємо». 6 Яків знову запитав: «Як він там?» Ті кажуть: «З ним усе гаразд. Поглянь, ось і дочка його Рахиль іде з вівцями». 7 Тоді він мовив: «Послухайте, сонце все ще високо в небі. Ще не час вівцям збиратися на ніч. Тож напувайте овець та й вертайте їх на пасовисько». 8 Вівчарі відказали: «Не можемо цього зробити, доки всі отари не зберуться. Тоді ми відвалимо камінь від отвору криниці та й понапуваємо овець».
9 Поки Яків отак розмовляв із ними, прийшла Рахиль із батьковими вівцями, яких вона доглядала. 10 Побачивши Рахиль, дочку Лавана, материного брата, Яків підійшов до криниці, відкотив камінь від отвору й напоїв отару Лавана, материного брата. 11 Яків поцілував Рахиль і голосно заплакав. 12 І розповів Яків Рахилі, що її батько є його родичом, а сам Яків є Ревеччиним сином. Рахиль тоді побігла й розповіла про все своєму батькові.
13 Почувши новину про сина своєї сестри Якова, Лаван вибіг йому назустріч. Він обняв Якова, поцілував і привів до себе в дім. Тоді Яків розповів Лаванові про все, що сталося. 14 І сказав тоді Лаван: «Як добре це, що ти кров і плоть моя». І залишився Яків у Лавана на цілий місяць.
Не будьте схожі на юдеїв
10 Брати і сестри мої, хочу, щоб ви знали, що всі наші прабатьки справді були під хмарою[a], і всі вони безпечно перейшли через море. 2 Всі вони в хмарі і в морі були «хрещені»[b] в Мойсея. 3-4 Всі вони їли ту саму духовну їжу і пили той самий духовний напій, бо пили вони з духовної скелі[c], що йшла слідом за ними. Цією скелею був Христос.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International