Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. В супроводі ґіттіта. Псалом Асафа.
2 Співаймо гімни Богу,
щоб Бога Якова піднести!
3 Почнемо музику, заграймо в бубни,
та на ніжній лірі й арфі солодкоголосій.
4 Подуймо в ріг баранячий у час молодика[a],
і в повен місяць[b], що віщує свято.
5 Такий закон для Ізраїлю,
так Якову звелів Господь.
6 Він встановив це свідчення для Йосипа,
коли виводив його із Єгипту.
Почув слова я мовою незнаною:
7 «З його плечей Я зняв тягар,
дав відпочить рукам від непосильної ноші.
8 Як ви були в біді, звернулися до Мене.
Я відповів таємно, громом,
Я випробовував вас при воді Меріва[c]. Села
9 Народе Мій, послухай-но Мене,
якщо, Ізраїлю, послухаєш, з тобою укладу Угоду!
10 Хай бога іншого не буде поміж вас,
не поклоняйтеся божкам сусідів.
11 Я—Господь, ваш Бог, Який вивів вас з Єгипту;
уста розкрийте, і Я нагодую вас.
12 Та Мій народ не слухався мене,
Ізраїлю Я непотрібен був.
13 Тож відпущу їх впертості шляхом,
хай і робили все, що заманеться.
14 Коли б народ Мій слухався Мене,
коли б ходив Моїм шляхом Ізраїль,
15 тоді б Я знищив їхніх ворогів,
Я кривдників би їхніх покарав.
16 Ті, хто ненавидить Мене, тремтіли б,
та кара їхня—то уже навік.
17 Я б їх нагодував добірними плодами,
Я б вдовольнив їх найсмачнішим медом».
Слуга присягає Авраамові
24 Авраам був уже дуже старий. Господь у всьому благословляв його. 2 Авраам сказав своєму слузі, що найдовше служив йому й доглядав усе Авраамове майно: «Поклади руку під моє стегно[a].
3 Присягни мені перед Господом, Богом неба і землі, що не візьмеш ти жінку для сина мого з дівчат народу ханаанського, серед якого ми живемо. 4 Піди до моєї країни й мого народу і звідти приведи дружину для сина мого Ісаака».
5 Слуга перепитав Авраама: «А якщо вона не схоче прийти зі мною сюди в цю землю? Чи маю я повернутися з твоїм сином до країни, яку ти залишив?» 6 Авраам відповів: «Гляди, не веди туди мого сина. 7 Господь, Бог Неба, привів мене сюди із дому батькового і з землі, де я народився. Господь сказав мені, поклявшись: „Я віддам цю землю твоїм нащадкам”. Він пошле свого Ангела поперед тебе, щоб ти знайшов там дружину моєму синові. 8 Якщо ж вона не схоче йти з тобою, то будеш вільний від цієї присяги. Тільки ні в якому разі не веди туди мого сина». 9 І тоді, поклавши руку під стегно свого господаря Авраама, слуга присягнув йому.
Пошуки
10 Взявши у свого господаря десять верблюдів і різноманітні подарунки від нього, слуга зібрався й рушив до Месопотамії, в місто Нагорове. 11 Надвечір, коли жінки ходять по воду, він зупинив своїх верблюдів поза містом коло криниці. 12 Він промовив: «Господи, Боже господаря мого Авраама, зроби, щоб мені пощастило сьогодні. Змилуйся над господарем моїм Авраамом. 13 Ось глянь, я стою тут коло криниці й дівчата з міста приходять сюди по воду. 14 Нехай буде так: дівчина, яку я попрошу нахилити свого глечика і дати напитися, відповість мені: „Пий. Я й верблюдів твоїх понапуваю”. Нехай же вона буде тією, що Ти призначив слузі своєму Ісааку. Так я взнаю, що Ти змилувався над господарем моїм».
Зустріч із Ревеккою
15 Слуга ще не докінчив говорити, як до криниці прийшла Ревекка. Вона була дочкою Бетуїла, Сина Милки й Нагора, Авраамового брата. Вона тримала глечик на плечі. 16 Дівчина була дуже вродлива, цнотлива, жоден чоловік не пізнав ще її. Зійшовши до криниці, вона набрала води й пішла назад нагору.
17 Підбігши до неї, слуга мовив: «Прошу тебе, дай мені напитися з твого глека». 18 Ревекка йому відповіла: «Пий, добродію». Вона тут же зняла глечик з плеча і, нахиливши, вона дала йому напитися. 19 Напоївши його, вона промовила: «Я понапуваю і верблюдів твоїх». 20 Хутко виливши воду з глечика у верблюже пійло, вона знову пішла до криниці. Тож понапувала вона всіх його верблюдів. 21 Слуга ж стояв мовчки і стежив за нею, розмірковуючи, чи змилостився Господь, чи зробив його подорож вдалою.
22 Коли верблюди напилися, він дав дівчині золоту сережку вагою в півшекеля[b] та два золоті браслети на руки, вагою в п’ять мір[c]. 23 Авраамів слуга сказав їй: «Прошу тебе, скажи, чия ти дочка? Чи знайдеться місце в домі твого батька, щоб переночувати?»
24 Ревекка відповіла йому: «Я дочка Бетуїла, сина Милки й Нагора». 25 Ревекка додала: «У нас багато й соломи, й паші. Є також доста місця для ночівлі».
26 Тоді слуга вклонився й почав молитися. 27 Він промовляв: «Благословен Господь, Бог господаря мого Авраама. Він не відмовив у милості Своїй і вірності моєму господареві. Він привів мене до оселі, де мешкають родичі мого господаря».
Привітання
1 Від старця[a] до вибраної пані[b] Богом й до дітей її, яких я насправді люблю. І не тільки я люблю вас, а й усі ті, хто пізнав істину[c]. 2 Ми любимо вас завдяки істині, яка живе в нас і буде з нами повік. 3 Благодать, милість і мир нам від Бога-Отця й від Ісуса Христа, Його Сина, в істині й любові.
Сповідуймо Слово Христове
4 Для мене було великим щастям знайти поміж дітей твоїх тих, які живуть слідуючи дорогою правди, як Отець заповідав нам. 5 А зараз я звертаюся до тебе, люба пані (і це не нову заповідь я пишу тобі, а споконвічну), щоб ми любили одне одного! 6 Ось що означає ця любов: нам слід жити згідно з заповіддю Божою, про яку ви чули споконвіку, а саме: «ви маєте жити в любові».
7 У світ пішло багато лжевчителів, які не визнають, що Ісус Христос прийшов в людській подобі. Такі люди—брехуни і вороги Христа. 8 Пильнуйте й стережіться, щоб не загубити того, для чого ми[d] працювали, щоб уповні одержати свою винагороду.
9 Хто не залишається в істинному вченні про Христа і переступає його, той не має Бога. А хто вірний істинному вченню, має і Отця, і Сина.
10 Якщо хтось завітає до тебе без цього вчення, не приймай його в своєму домі, не бажай йому добра. 11 Бо той, хто бажає такій людині добра, поділяє її лихі вчинки.
Закінчення
12 Хоч у мене багато про що є писати тобі, я не хочу довіряти це чорнилу й перу. Натомість, я сподіваюся завітати до тебе і поговорити віч-на-віч, щоб наша радість була повною. 13 Діти сестри[e] твоєї, вибраної Богом, вітають вас.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International