Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

¹⁵ Господь Бог оселив чоловіка в Едемськім саду доглядати його й дбати про землю. ¹⁶ І наказав йому Господь Бог: «Ти можеш їсти будь-який плід з будь-якого дерева. ¹⁷ Та не їж із дерева пізнання добра і зла, бо в день, коли з’їси плід із нього, то того ж дня напевно тобі померти».

Початок гріха

3 Із усіх диких звірів, створених Господом Богом, найхитрішим був змій. Він хотів обдурити жінку, тож і звернувся до неї: «Чи й справді Бог сказав, щоб ви не їли плодів з будь-яких дерев саду?» ² Жінка відповіла змієві: «Ми можемо їсти плоди з усіх дерев у саду, ³ але Бог сказав, щоб ми не їли з того дерева, що росте посеред саду. Бог наказував: „Навіть не торкайтеся того дерева, бо помрете”». ⁴ Тоді змій сказав: «Ви не помрете. ⁵ Навіть Бог знає, що якщо покуштуєте плід з того дерева, то очі ваші відкриються, ви станете подібні Богу, дізнавшись про добро і зло».

⁶ І побачила тоді жінка, що плоди були добрими для їжі, а дерево—гарним на вигляд. Дерево вабило мудрістю, яку воно могло дати людині. Тож вона взяла плоди з дерева й почала їсти. Чоловік її також був поруч. Вона й йому дала кілька плодів, і він їх з’їв. ⁷ Вони обидва змінилися, неначе відкрилися їхні очі, й подивилися вони на все інакше. Збагнувши, що були голі, вони набрали фіґового листя і, зшивши його разом, зробили собі вбрання—пов’язки на стегна.

¹ Маскіль Давида.

Адам і Христос

¹² Гріх прийшов у світ через одного чоловіка, Адама, а разом з гріхом і смерть. Так само й смерть прийшла до всіх людей, бо всі вони грішили. ¹³ Гріх був у світі й до того, як Закон з’явився, та гріх нікому не зараховується, коли немає закону. ¹⁴ Смерть панувала від часів Адама до Мойсея. Вона панувала навіть над тими, хто не грішив, як Адам, коли він порушив Божу заповідь. Адам був праобразом Того, Хто мав прийти пізніше.

¹⁵ Та вільний дар Божий зовсім не такий, як гріх Адамів. Багато людей померло через гріх цього чоловіка. Милість же Божа набагато більша, бо через благодать одного Чоловіка, Ісуса Христа, багато людей одержало дар Божий. ¹⁶ Адам був засуджений за один гріх. Але дар Божий не такий, бо він веде до виправдання за багато гріхів. ¹⁷ Через гріх одного чоловіка запанувала смерть. Але зараз багато людей одержують милість Божу і Божий дар праведності. Безумовно, вони матимуть істинне життя, і пануватимуть через одного Чоловіка, Ісуса Христа.

¹⁸ Отже, якщо провина Адама привела до засудження всіх людей, так само праведність Христа привела до виправдання і вічного життя для всіх. ¹⁹ Як за непослух однієї людини всі стали грішниками, так і завдяки покірливості однієї людини стануть праведними.

Диявол спокушає Ісуса

(Мк. 1:12-13; Лк. 4:1-13)

4 Тоді ж Дух повів Ісуса до пустелі, щоб диявол Його спокушав. ² Протягом сорока днів і ночей Ісус нічого не їв, та після цього Він був дуже голодним. ³ Тоді спокусник^[a] прийшов до Нього і сказав: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому камінню перетворитися на хліб». ⁴ На те Ісус відповів йому: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина, а кожним словом, сказаним устами Божими”».^(A)

⁵ Після того диявол переніс Його до святого Єрусалиму, поставив на найвище місце храму ⁶ й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, адже у Святому Писанні сказано:

⁷ Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також сказано: „Не спокушай Господа Бога свого!”^(C)»

⁸ Знову диявол узяв Його на дуже високу гору і показав усі царства світу, всю їхню розкіш. ⁹ І сказав він Ісусові: «Я дам Тобі все це, якщо впадеш долілиць і поклонишся мені».

¹⁰ На те Ісус відповів йому: «Відійди, сатано! У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому!”»^(D)

¹¹ Тоді диявол залишив Ісуса, і Ангели прийшли й служили Йому.