Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида про той час, 2 коли пророк Натан прийшов до нього після того, як Давид з Батшебою згрішив.
3 О Боже, яви Твою вірну любов, змилосердься,
проникнися до мене співчуттям,
і змий усі мої провини.
4 Зітри провини всі мої численні,
очисть мене від всіх моїх гріхів.
5 Я визнаю свою провину беззаконня,
я невгамовно думаю про ті гріхи.
6 Згрішив я супроти Тебе, лишень Тебе!
Вчинив я те, що зле в Твоїх очах, щоб показати,
що правий Твій присуд і чесним є Твій суд.
7 Я народився грішним,
в гріху зачатий матір’ю моєю.
8 Ти хочеш, щоби вірність оселилась у моєму серці,
вклади ж бо в мене Твою мудрість.
9 Зніми мій гріх, скропи мене іссопом[a],
очисть мене, щоб забілів, мов перший сніг.
10 Дай знов почути пісні радості та щастя,
кісткам, потрощеним Тобою, звеселитись знов.
11 Забудь гріхи мої і змий усі мої провини.
12 Всели у мене чисте серце, Боже,
зроби мій дух бадьорим і міцним.
13 Не відштовхни мене від себе, не відкинь,
не відбирай Твого Святого Духа!
14 Поверни мені радість,
що мав у порятунку я Твоєму,
даруй також бажання служити Тобі знов.
15 Заблудлих я навчу, як жити,
тоді повернуться до Тебе всі, хто був грішив.
16 Я заслужив на смерть, але врятуй мене від кари[b].
Мій Боже, Ти—єдиний порятунок мій.
Помилуй, добрим будь,
тоді почну співатиму про милосердя
і праведність всіх дій Твоїх.
17 О мій Володарю!
Відкриються мої вуста,
Тебе вславляючи, полине пісня.
18 Бо жертви нетакі Тобі потрібні,
інакше б я приносив їх.
19 Всеспалення пожертв не так вже й потребуєш,
насправді мила Тобі жертва—каяття наше.
Ти не відринеш упокорене, смиренне серце!
20 Благослови Своєю ласкою Сіон,
зведи, як і раніш, Єрусалима стіни.
21 Дари пожертв тоді Ти сповна приймеш,
і люди приведуть до вівтаря Твого биків.
Йона засмучений милістю Божою
4 Дуже не сподобалося це Йоні, й він розсердився. 2 Тож помолився він Господу: «О Господи! Хіба ж не те саме говорив я, коли був у своїй країні? Саме через це я спершу намагався утекти до Таршиша, бо я знав, що Ти—Бог милостивий, що зглянешся на них, тебе нелегко розгнівати, любов Твоя велика, і Ти готовий передумати щодо покарання. 3 Тож тепер, о Господи, забери в мене життя, бо я б краще помер, ніж жив».
4 Тоді Господь сказав: «Хіба справедливо ти розгнівався через те, що Я не понищив їх?»
5 Йона вийшов із міста на схід і сів там. Він влаштував для себе навіс і сидів під ним у затінку, чекаючи, щоб побачити, що станеться з містом.
Гарбуз і черв’як
6 Тоді Господь бог зробив так, що гарбуз виріс високо над головою Йони, щоб укрити його тінню. Дуже зрадів Йона гарбузові. 7 Та на світанку наступного дня Бог наслав на гарбуз черв’яка, і гарбуз висох.
8 Після того, як сонце стало високо в небі, Бог наслав посушливий східний вітер. Спекотливе сонце пекло голову Йоні, і він зомлів, і забажав він собі смерті. Сказав він: «Я б краще помер, ніж жив!»
9 Та Бог сказав Йоні: «Хіба правильно, що розгнівався ти через те, що гарбуз зів’яв?» Йона відповів: «Правильно. Я такий розгніваний, що ладен померти».
10 Тоді Господь сказав: «Ти так вболіваєш за рослину, хоч нічого й не зробив, щоб вона росла. Рослина ця за одну ніч виросла і за одну ніч всохла. 11 Хіба не повинен Я вболівати за Ниневію, це велике місто, де мешкає багато людей, та тварин: понад сто двадцять тисяч чоловік, які не мали й гадку про те лихо, що вони чинили[a]?»
Молитва подяки
8 Насамперед, я дякую моєму Богу через Ісуса Христа за вас усіх, бо люди всього світу говорять про вашу віру. 9-10 Богу я служу всім своїм серцем і несу людям Добру Звістку про Його Сина. Бог—свідок мені в тому, що я постійно пам’ятаю вас. У своїх молитвах я завжди прошу Бога, щоб Він дозволив мені прийти до вас. 11 Бо прагну я вас побачити, щоб розділити з вами той духовний дар, що надасть вам сили.
12 Я маю на увазі те, що коли ми будемо разом, то зможемо підбадьорити одне одного через нашу віру: ви допоможете мені, а я допоможу вам. 13 Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що багато разів я збирався до вас, щоб зібрати гарний урожай також серед вас, так само, як я вже зібрав серед інших народів, та на моєму шляху завжди вставали якісь перешкоди. 14 Я боржник перед усіма народами: як перед греками, так і перед варварами, як перед ученими, так і перед неосвіченими.
15 Ось чому я прагну проповідувати Добру Звістку і вам, хто живе в Римі. 16 І не соромлюся я Євангелії, бо це сила Божа для спасіння всіх віруючих—спершу юдеїв, а тоді й поган. 17 Бо Добра Звістка відкриває праведність Божу, яка ґрунтується на вірі—з самого початку й до кінця. Про це сказано у Святому Писанні: «Праведний вірою житиме»(A).
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International