Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида про той час, 2 коли пророк Натан прийшов до нього після того, як Давид з Батшебою згрішив.
3 О Боже, яви Твою вірну любов, змилосердься,
проникнися до мене співчуттям,
і змий усі мої провини.
4 Зітри провини всі мої численні,
очисть мене від всіх моїх гріхів.
5 Я визнаю свою провину беззаконня,
я невгамовно думаю про ті гріхи.
6 Згрішив я супроти Тебе, лишень Тебе!
Вчинив я те, що зле в Твоїх очах, щоб показати,
що правий Твій присуд і чесним є Твій суд.
7 Я народився грішним,
в гріху зачатий матір’ю моєю.
8 Ти хочеш, щоби вірність оселилась у моєму серці,
вклади ж бо в мене Твою мудрість.
9 Зніми мій гріх, скропи мене іссопом[a],
очисть мене, щоб забілів, мов перший сніг.
10 Дай знов почути пісні радості та щастя,
кісткам, потрощеним Тобою, звеселитись знов.
11 Забудь гріхи мої і змий усі мої провини.
12 Всели у мене чисте серце, Боже,
зроби мій дух бадьорим і міцним.
13 Не відштовхни мене від себе, не відкинь,
не відбирай Твого Святого Духа!
14 Поверни мені радість,
що мав у порятунку я Твоєму,
даруй також бажання служити Тобі знов.
15 Заблудлих я навчу, як жити,
тоді повернуться до Тебе всі, хто був грішив.
16 Я заслужив на смерть, але врятуй мене від кари[b].
Мій Боже, Ти—єдиний порятунок мій.
Помилуй, добрим будь,
тоді почну співатиму про милосердя
і праведність всіх дій Твоїх.
17 О мій Володарю!
Відкриються мої вуста,
Тебе вславляючи, полине пісня.
18 Бо жертви нетакі Тобі потрібні,
інакше б я приносив їх.
19 Всеспалення пожертв не так вже й потребуєш,
насправді мила Тобі жертва—каяття наше.
Ти не відринеш упокорене, смиренне серце!
20 Благослови Своєю ласкою Сіон,
зведи, як і раніш, Єрусалима стіни.
21 Дари пожертв тоді Ти сповна приймеш,
і люди приведуть до вівтаря Твого биків.
Бог покликав, і Йона послухався
3 І вдруге було Йоні слово Господнє. Господь сказав: 2 «Вставай! Іди до Ниневії, цього великого міста, й проповідуй йому ті слова, що Я сказав тобі».
3 Тож підвівся Йона й відразу ж рушив до Ниневії, як Господь наказав. Ниневія була великим містом у Бога, за три дні не обійдеш.
4 Йона пішов до міста і пройшов його за один день. Він проповідував і казав: «Через сорок днів Ниневію буде зруйновано».
5 І люди Ниневії повірили Богові! Вони закликали всіх поститися, тож вдягнулися в верета—всі, від великого до малого.
6 Коли ця звістка досягла царя Ниневії, він підвівся із свого престолу, скинув із себе вбрання, вдягнувся у вереття й сів на попіл[a]. 7 По тому в Ниневії оголосили його наказ:
«За велінням царя та його вельмож, жодна людина, ані тварина, ні віл, ані вівця нічого не їстимуть й не питимуть води. 8 Кожна людина й тварина мусять вдягнутись у вереття і якомога голосніше гукати до Бога. Кожен мусить полишити лихе своє життя й припинити власноручно чинити насильство. 9 Хто знає? Можливо, Бог і передумає, і перестане гніватися, тож ми тоді не загинемо».
10 Побачив Бог вчинки їхні, побачив, що вони полишили своє лихе життя, і тому Бог передумав щодо біди, про яку казав Він, що нашле на них, і не зробив цього.
Вітання римлянам
1 1-2 Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний Богом апостол, вибраний для того, щоб нести людям Добру Звістку Божу.
Про неї ще раніше сповіщали пророки у Святому Писанні. 3-4 Ця Добра Звістка—про Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа. Як людина Він походив з роду Давидового, але Духом Святим[a], був проголошений могутнім Сином Божим завдяки воскресінню з мертвих.
5 Від Нього я одержав велику благодать бути апостолом, щоб принести в ім’я Христа всім неюдеям смирення, народжене вірою. 6 Серед цих народів і ви, римляни, також покликані Богом належати Ісусу Христу. 7 Звертаюсь я до всіх вас, хто живе в Римі, кого Бог любить і покликав бути святим народом Божим. Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International