Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Наближається День Господній
2 На сполох бийте на горі Моїй святій[a]!
Гукайте голосно на цій Святій горі Моїй!
Нехай всі люди краю затремтять,
бо йде Господній день, він близько.
2 І буде він днем темряви і мороку,
днем темних й чорних хмар.
Немов пітьма, яка вкриває гори,
незлічене й могутнє військо.
Одвіку ще такого не було,
й ніколи більш не буде.
Господь вимагає, щоб люди змінилися
12 «Але й тепер,—Господь говорить,—
до Мене поверніться серцем всім,
з постом, плачем і голосінням.
13 Серце роздеріть своє, а не вбрання[a]».
До Господа, до Бога вашого верніться,
бо Він благий, і милосердний Він,
терплячий і величний у любові,
готовий кару переглянути для вас.
14 Хто знає? Може Всевишній передумає,
і дасть Своє благословення вам
офіри й ливні жертви Йому принести.
Моліться Господу
15 Сурміть у сурму на Сіоні!
Призначте піст! Скликайте зібрання!
16 Людей зберіть! Призначте урочисте зібрання!
Зберіть старійшин, немовлят, дітей покличте!
Нехай вийде зі свого покою молодий,
хай молодиця вийде з-під запони.
17 Нехай священики, Господні слуги,
ридають між жертовником і ґанком[b].
Хай кажуть:
„Змилуйся Ти над Своїм народом.
Не дай над власністю Твоєю[c] глузувати
і збиткуватися народам іншим, говорячи:
„Де ж той їхній Бог?”»
Народ мусить іти за Богом
58 Кричи щодуху, крик не стримуй,
хай голос твій звучить сурмою.
Народ Мій сповісти про неподобства їхні,
і роду Якова про їхні всі гріхи.
2 Щодня приходять поклонятися Мені,
здається, хочуть осягнуть Мої шляхи.
Немов народ, який живе по правді,
який не відторгнув Господню справедливість.
Вони шукають справедливих рішень,
до Бога прагнуть бути ближче.
3 Люди кажуть: «Навіщо ми постились,
якщо Ти не помітив цього?
Навіщо ми були смиренні,
якщо Ти навіть не довідався про це?»
Але Господь відповідає:
«Послухайте, у дні посту ви робите те,
що вам самим приємно,
несправедливі з усіма своїми рабами.
4 Ви поститесь і водночас заводите суперечки й бійки.
Ваші злісні кулаки роздають стусани навсібіч.
Якби ви хотіли, щоб ваш голос було чути в Небесах,
ви б не постилися так, як тепер.
5 Хіба це той піст, який Я вибрав,
той день, коли треба усмирити себе,
коли треба схиляти голову, як очерет,
підстилати під себе верету,
лягати на розсипаний попіл?
Хіба це можна назвати постом,
днем догоджання Господу?
6 Я віддаю перевагу іншому посту:
скинути кайдани несправедливості,
порвати віжки ярма, звільнити гноблених
і розірвати всі пута.
7 Хіба цей піст не для того,
щоб розділити хліб з голодним
і ввести у дім бездомного жебрака.
Або побачивши голого, дати йому в що вбратися,
й не ховатися від своїх родичів?
8 Тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
а твої рани загояться враз.
Твоя перемога[a] йтиме перед тобою,
а Слава Господня буде твоїм захистом ззаду.
Треба жити праведно
9 Коли ти покличеш Господа, Він озветься,
ти попросиш допомогти, Він скаже: „Ось Я!”
Якщо ти звільнишся від ярма, що живе в тобі,
перестанеш тикати пальцем
і здіймати інших на кпини.
10 Якщо ти поділишся з голодним
і задовільниш потреби знедолених,
тоді засяє вранішньою зіркою твоє світло,
і морок засяє, мов полуденне сонце.
11 Господь вас постійно направлятиме,
потреби ваші Він задовольнить у посушливих землях
і зміцнить ваші кістки.
Ви будете, як сад, щедро напоєний водою,
як струмок джерельної води,
який ніколи не пересохне.
12 Ти зведеш місто на древніх руїнах,
відбудуєшся на старих підвалинах.
Тебе назвуть „будівничим зруйнованих стін”,
„відбудовником вулиць жилих”.
1 Для диригента. Псалом Давида про той час, 2 коли пророк Натан прийшов до нього після того, як Давид з Батшебою згрішив.
3 О Боже, яви Твою вірну любов, змилосердься,
проникнися до мене співчуттям,
і змий усі мої провини.
4 Зітри провини всі мої численні,
очисть мене від всіх моїх гріхів.
5 Я визнаю свою провину беззаконня,
я невгамовно думаю про ті гріхи.
6 Згрішив я супроти Тебе, лишень Тебе!
Вчинив я те, що зле в Твоїх очах, щоб показати,
що правий Твій присуд і чесним є Твій суд.
7 Я народився грішним,
в гріху зачатий матір’ю моєю.
8 Ти хочеш, щоби вірність оселилась у моєму серці,
вклади ж бо в мене Твою мудрість.
9 Зніми мій гріх, скропи мене іссопом[a],
очисть мене, щоб забілів, мов перший сніг.
10 Дай знов почути пісні радості та щастя,
кісткам, потрощеним Тобою, звеселитись знов.
11 Забудь гріхи мої і змий усі мої провини.
12 Всели у мене чисте серце, Боже,
зроби мій дух бадьорим і міцним.
13 Не відштовхни мене від себе, не відкинь,
не відбирай Твого Святого Духа!
14 Поверни мені радість,
що мав у порятунку я Твоєму,
даруй також бажання служити Тобі знов.
15 Заблудлих я навчу, як жити,
тоді повернуться до Тебе всі, хто був грішив.
16 Я заслужив на смерть, але врятуй мене від кари[b].
Мій Боже, Ти—єдиний порятунок мій.
Помилуй, добрим будь,
тоді почну співатиму про милосердя
і праведність всіх дій Твоїх.
17 О мій Володарю!
Відкриються мої вуста,
Тебе вславляючи, полине пісня.
20 Отож ми є посланцями Христа. Бог звертається до вас через нас. Від імені Христа ми благаємо: «Примиріться з Богом». 21 Того, хто не знав гріха[a], Бог зробив жертвою за гріх[b], щоб через Нього ми могли стати праведними перед Богом.
Павлові труднощі
6 Ми працюємо разом з Богом. Тож благаємо вас усіх: не змарнуйте благодаті Божої, яку ви одержали. 2 Адже каже Він:
«Я почув тебе в сприятливі часи,
й допоміг тобі у День Спасіння».(A)
Послухайте! Тепер і є сприятливий час. Прийшов День Порятунку.
3 Ми нікому не прагнемо перешкоджати, щоб служіння наше ніхто не ганив. 4 Навпаки, у всьому ми пропонуємо себе, як і мусять слуги Божі, терпляче зносячи випробування, лихо і страждання. 5 Ми терпляче зносимо побиття, в’язниці, розруху, тяжку працю, безсонні ночі й голод. 6-7 Чистотою своєю, своїми знаннями, терпінням і добротою ми показуємо, що ми слуги Божі. І запорука нам—Дари Духа Святого і наша щира любов, слово правди і сила Божа. Праведне життя приготувало нас до боротьби з усілякими нападами.
8 Деякі люди шанують і хвалять нас, а інші—ганять і ображають. Нас вважають шахраями, але ми завжди дотримуємося правди. 9 Кажуть, що ніхто нас не знає, але ми відомі всім. Кажуть, що ми помираємо, але дивіться! Ось ми живі! Кажуть, що нас покарали, але нас ще не стратили. 10 Кажуть, що ми засмучені, але ми завжди раді. Нас вважають бідняками, але ми стількох людей зробили багатими! Вважають, що ми нічого не маємо, та ми володіємо всім.
Повчання Ісуса про милостиню
6 «Остерігайтеся виконувати релігійні обов’язки на людях, щоб вони бачили вас, бо не матимете ви винагороди від вашого Отця Небесного. 2 Отож коли подаєте жебракові, не сурміть перед усіма, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб хвалили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають винагороду. 3-4 Та коли ви подаєте жебраку милостиню, нехай ліва рука ваша не знає, що робить права[a], щоб таємне було ваше подаяння. Тоді Отець ваш Небесний, який бачить зроблене таємно, віддячить вам»[b].
Повчання Ісуса про молитву
(Лк. 11:2-4)
5 «І коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях, щоб люди їх бачили. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають свою винагороду. 6 Та коли ви молитеся, йдіть до своєї кімнати, зачиніть двері й моліться Отцю своєму на самоті, а Отець ваш, Який бачить зроблене таємно, віддячить вам.
Повчання Ісуса про піст
16 «Коли ви поститеся, не прибирайте сумного вигляду, як лицеміри, які прикидаються, аби людям стало ясно, що вони постяться. Істинно кажу вам: вони вже сповна мають свою винагороду. 17-18 Коли ви поститеся, зачешіть своє волосся та вмийте обличчя своє, щоб люди не побачили, що ви поститеся, щоб побачив лише Отець ваш, Якого ніхто не бачить. І Той, Хто бачить таємне, віддячить за це».
Складайте скарби на Небі
(Лк. 12:33-34; 11:34-36; 16:13)
19 «Не складайте собі скарбів на Землі, де міль та іржа знищать їх, де злодії можуть вдертися й викрасти їх. 20 Краще збирайте скарби для себе на Небі, де ні міль, ні іржа не понівечать їх, де злодії не вдеруться й не викрадуть їх. 21 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International