Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Нун
105 Твої слова, немов світильник під ногами,
освітлюють мій шлях.
106 Я присягнув дотримуватися вказівок Твоїх,
і буду вірний клятві цій.
107 О Господи, я тяжко настраждався,
благаю, дай пожити ще, як обіцяв мені.
108 О Господи, прийми хвалу мою,
навчи, як жити за настановами Твоїми.
109 На мене повсякчас чатує небезпека,
але ніколи не забуду я Твоє учення.
110 Безбожники розкинули тенета,
я ж всупереч Твоїм наказам не чинив ніколи.
111 Повіки підкорятимусь Твоїй Угоді,
бо в ній знаходить серце втіху.
112 До згину я коритимусь Твоїм законам.
Ледачим бути небезпечно
6 Піди до мурашки, лінивцю,
поглянь на її шляхи й наберися мудрості.
7 Немає в неї ні володаря, ні керівника, ні правителя.
8 Але вона заготовляє їжу влітку,
в жнива складає запаси харчів.
9 Чи довго ще, ледацюго, ти там лежатимеш?
Коли підведешся, прокинувшись?
10 «Трохи поспати, трохи подрімати,
скласти руки на хвильку, щоб відпочити»,—каже ледачий.
11 Але з часом здолає його бідність і нужда,
мов загарбник, відбере його скарби.
Кривдник
12 Пустопорожній чоловік—то хибний чоловік,
що розповсюджує облудні балачки,
13 підморгує, човгає ногами, вказує пальцем.
14 Серце його лихе,
він замислює зло, завжди сіє розбрат.
15 Тож раптово нападе на нього лихо,
вмить його буде знищено і вороття назад не буде.
Сім речей, які ненавидить Господь
16 Господь ненавидить шість, навіть сім[a] лихих властивостей:
17 погляд пихатий і язик брехливий,
руки, що невинну кров проливають,
18 серце, що наміри лихі снує,
ноги, що спішать до зла,
19 лжесвідка, що брехнею дихає,
і того, хто поміж рідних та сусідів сіє чвари.
20 Сину мій, тримайся батькових заповітів,
не відкидай материних напучувань.
21 Зав’яжи їх назавжди на серці,
оповий ними шию.
22 Коли ти йтимеш, вони тебе вестимуть,
коли ти спати ляжеш, стерегтимуть твій сон,
коли прокинешся—до тебе заговорять.
23 Бо всі батьківські заповіді—це світильник,
а навчання—то світло,
а докори й перевиховання—то шлях життя.
Ісус—Світло світу
12 Пізніше Ісус знову розмовляв з людьми. Він так їм казав: «Я—Світло світу. Той, хто слідом іде за Мною, ніколи не йтиме у темряві, бо Світло, що несе життя, завжди буде з ним».
13 І сказали Йому фарисеї: «Ти свідчиш Сам про Себе, і тому ці свідчення не істинні». 14 Ісус відповів їм: «Якщо Я свідчу Сам про Себе, Мої свідчення істинні, бо Я знаю, звідки прийшов, і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов чи куди Я іду. 15 Ви, люди, судите Мене так, як судите будь-яку іншу людину. Я ж не суджу нікого. 16 Та якщо Я судитиму, то Мій суд буде істинний, оскільки, коли Я суджу, Я не один, а Отець, Який послав Мене, зі Мною і судитимемо Ми разом. 17 Адже написано в Законі вашому, що коли двоє свідчать одне й те саме, то їхні свідчення—істинні. 18 Я свідчу Сам про Себе, та Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене».
19 Тоді Його спитали: «Де ж Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого. Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого». 20 Промовляв Він ці слова, коли навчав у храмі, стоячи біля скарбниці. Й ніхто Його не схопив, бо час Його тоді ще не прийшов.
Юдеї не розуміють Ісуса
21 І знову Ісус промовив до них: «Я залишу вас, і ви будете шукати Мене, але помрете в гріху своєму, і не зможете прийти туди, куди Я йду». 22 Тоді юдеї почали питати один одного: «Ви думаєте, Він уб’є Себе? Бо сказав Він: „Ви не можете прийти туди, куди Я йду”».
23 І тоді Ісус мовив: «Ви всі народилися на землі, та Я—посланий небом. Ви належите цьому світові, а Я—ні. 24 І тому Я кажу, що ви всі помрете грішні. Так, ви помрете з гріхами своїми, якщо не повірите, що Я—Сущий»[a].
25 Люди запитали Його: «Хто ж Ти є?» Ісус відповів: «Я є Той, про Кого Я говорив вам з самого початку. 26 Я міг би багато чого сказати, щоб осудити вас, але Я кажу людям лише те, що чув від Того, Хто послав Мене. Та Він говорить тільки істину».
27 Люди не знали, що Ісус говорить про Отця Свого. 28 Та Він продовжував: «Коли вознесете[b] Сина Людського, тоді пізнаєте, що Я—Сущий. Я нічого не роблю від Себе Самого, Своєю волею, а кажу лише те, чого Отець навчив Мене. 29 Той, Хто послав Мене,—зі Мною. Він Мене не покинув, бо Я завжди виконую Його волю». 30 Почувши ці слова, багато людей повірили в Нього.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International