Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Псалом Давида.
Господь—то моє Світло, мій Спаситель,
тому лякатись нікого мені.
Господь—мій прихисток,
тож не боюсь нікого.
2 Якщо зловмисники на мене нападуть
і намагатимуться погубити,
нападники і вороги розбиті будуть.
3 Я не злякаюсь навіть і тоді,
як ціла армія довкруги отабориться.
Я довірятимуся Господу завжди,
якщо вони й війну розв’яжуть проти мене!
4 І лиш одного я у Господа прошу:
дозволь мені всі дні мого життя
перебувати у Твоєму храмі,
щоб Господа красу я бачить міг
і міг чекати відповіді в Твоєму Палаці[a].
5 Бо захистить мене Господь
у схованці[b] Своїй в лиху годину,
сховає у високій скелі.
6 Нехай же допоможе Він мені
збороти ворогів довкола мене,
щоб жертви в пам’яті принести міг я
із радістю і оспівати Бога.
34 Після того Самуїл вирушив до Рами, а Саул повернувся додому в Ґівеа. 35 Самуїл більше не бачився з Саулом аж до смерті, хоча Самуїл і тужив за ним. А Господь шкодував, що зробив Саула царем Ізраїлю.
Самуїл освячує Давида
16 Господь мовив до Самуїла: «Чи довго ти ще сумуватимеш за Саулом відтоді, як Я його позбавив царської влади над Ізраїлем? Наповни свій ріг[a] оливою. Я відправляю тебе до Єссея, який живе у Віфлеємі. Я побачив собі царя між його синами».
2 Але Самуїл заперечив: «Як я можу піти? Про це довідається Саул, він уб’є мене».
Господь відповів: «Поведи з собою теля і скажи таке: „Я прийшов, щоб принести жертву Господу”. 3 Запроси Єссея на пожертву, а Я вже тобі вкажу, що робити. Ти мусиш помазати для Мене того, на кого Я вкажу».
4 Саумуїл зробив так, як наказав Господь. Коли він прибув у Віфлеєм, місцеві старійшини затремтіли, побачивши його. Вони спитали: «Ти з миром до нас прийшов?»
5 Самуїл відповів: «Так, з миром. Я прибув, щоб принести жертву Господу. Освятіться й приходьте, разом принесемо жертву». Він висвятив Єссея та його синів, запросивши їх усіх на жертвоприношення.
6 Коли вони прибули, Самуїл, кинувши оком на Еліава, подумав: «Звісно, ось тут перед Господом стоїть Його помазаник».
7 Але Господь сказав Самуїлу: «Не заглядайся на його зовнішність чи зріст, тому що Я його відкинув. Господь не зважає на те, що кидається в вічі людині. Людина сприймає зовнішність, а Господь дивиться, яке в людини серце».
8 Тоді Єссей покликав Авінадава і попросив його пройтися перед Самуїлом. Але Самуїл відмовив: «Господь цього теж не обрав». 9 Покликав Єссея Шамму, щоб той прийшов, але Самуїл мовив: «Цього сина Господь не обрав також». 10 Сімох синів змусив Єссей пройтися перед Самуїлом, але Самуїл відмовив йому: «Господь не обрав жодного з них». 11 Нарешті він запитав Єссея: «Це вже всі твої сини?»
«Є ще наймолодший,—відповів Єссей,—але він пасе овець».
Самуїл наказав: «Пошли по нього, ми не сядемо, доки він не прийде».
12 Тож батько послав по нього. Привели хлопця, рум’яного[b], гарного з лиця, ставного. Господь сказав: «Підведись і помаж його, бо це якраз він».
13 Отже, Самуїл узяв ріг з оливою і помазав його в присутності братів. Відтоді на Давида потужно зійшов Господній Дух. Самуїл же повернувся до Рами.
Покликання Левія (Матвія)
(Мт. 9:9-13; Мк. 2:13-17)
27 Ісус пішов звідти й згодом побачив чоловіка на ім’я Левій, який сидів у будці, збираючи податки. Ісус сказав йому: «Слідуй за Мною!» 28 Тож Левій полишив усе і вирушив за Ним.
29 У себе вдома Левій влаштував великий обід на честь Ісуса. Разом з ними за столом сиділо чимало збирачів податків та інших людей. 30 А фарисеї та книжники докоряли Ісусовим учням: «Чому ви їсте й п’єте за одним столом зі збирачами податків та грішниками?» 31 На це їм Ісус відповів: «Не здоровим потрібен лікар, а хворим. 32 Я прийшов, щоб покликати не праведників, а грішників до покаяння».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International