Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
6 Господь, наш Бог! Чимало Ти створив чудес.
Прекрасних задумів Твоїх—без ліку.
Розповідатиму про них я знов і знов,
хоч їм нема числа.
7 Тобі насправді не потрібні жертви та офіри.
Всеспалень Ти не вимагав, ні жертви за гріхи.
Ти дав нам вуха, щоб Тебе почути[a].
8 Тоді сказав я: «Гляньте, я прийшов.
Написано про мене в книзі».
9 Мій Боже, хочу все робити,
чого захочеш Ти, Твої закони знаю я.
10 Я сповістив великому зібранню
чудову новину про всі Твої діла.
Ти знаєш, Господи, ніколи не замкну я вуст моїх,
розповідаючи про доброчинність[b].
11 Не приховав нічого я про Твою справедливість,
я говорив прихильно про праведність Твою
і про спасіння, що Ти нам несеш.
Відкрив великому зібранню
я Твою любов і вірність.
12 Тому, о Господи, не полишай мене без милосердя,
і захищай мене Своєю вірністю й любов’ю.
13 Чому? Та ж юрмища зловмисників довкруги.
В полоні я гріхів своїх, не утекти мені від них.
Їх більше, ніж на голові волосся,
а мужність вже покинула мене.
14 Будь ласка, Господи, врятуй мене!
Прийди мені, о Господи, на допомогу!
15 Хай тих, хто на моє життя полюють,
поразка і ганьба чекають!
Нехай усі, хто зла мені бажає,
розбиті будуть і відступляться від мене!
16 Нехай усі, хто зневажав мене,
замовкнуть у приниженні своїм.
17 Хай буде в радості і щасті той, хто Господа шукає!
Нехай усі, хто тішиться спасінням, що від Тебе,
повторюють: «Великий наш Господь!»[c]
Пасха
12 Господь говорив з Мойсеєм та Аароном в єгипетській землі так: 2 «Цей місяць[a] буде початком місяців для вас. Він буде для вас першим місяцем року. 3 Зверніться до всієї ізраїльської громади з такими словами: „На десятий день цього місяця нехай кожен візьме ягня на родину, одне на дім. 4 Якщо ж родина замала для ягняти, то візьміть його разом з найближчим сусідом відповідно до кількості людей. Розрахуйте так, щоб ягняти вистачило на всіх, скільки кожен з’їсть. 5 Це ягня має бути бездоганним самцем-однолітком. Можете взяти його з баранців або козенят. 6 І доглядайте його аж до чотирнадцятого дня цього місяця. А тоді всією громадою ізраїльською заб’єте його надвечір. 7 Вони візьмуть трохи крові, намажуть обидва одвірка й балку над дверима в оселях, де їстимуть його. 8 І їстимуть його м’ясо тієї ночі. Їсти його слід смаженим на вогні з прісним хлібом і гіркими травами. 9 Не їжте з нього нічого сирого чи звареного у воді, а лише засмажене на вогні: голову, ноги й потрохи його. 10 І нічого не лишайте до ранку. Що лишиться до ранку, спаліть на вогні.
11 Ось як їстимете його: підперезавши крижі, з сандаліями на ногах та ціпками в руках, напоготові до великого переходу. І з’їдатиме його швидко, в ознаку того, як Всевишній Господь Ізраїлю хутко врятував народ Свій від єгипетської неволі. Бо це—Пасха Господня! 12 І пройду Я тієї ночі Єгипетською землею і повбиваю там кожного первістка, як людей, так і тварин. І над усіма богами єгипетськими учиню суд. Я—Господь. 13 І буде знамення у вас—кров на долівках там, де ви перебуватимете. Побачивши кров, Я обійду вас[b], пощаду вдарувавши. І не буде згубного удару вам, коли вражатиму Єгипетську землю.
21 Мойсей скликав усіх ізраїльських старійшин і звернувся до них: «Візьміть виберіть ягня для ваших родин і забийте його як Пасхальне. 22 Візьміть в’язанку іссопу, вмочіть у кров і помажте нею балку над дверима й обидва одвірки. І ніхто з вас нехай не виходить зі свого дому аж до ранку. 23 І коли Господь проходитиме, щоб уразити Єгипет, Він побачить кров на балці та обох одвірках і пройде повз хати, і не дозволить згубникові ввійти до ваших осель, і смертний вирок не торкнеться ваших дітей. 24 Дотримуйтеся цього наказу як закону для себе й дітей своїх на віки.
25 І прийшовши до землі, яку Господь вам дав, як і обіцяв, дотримуйтеся цього служіння. 26 І коли ваші діти спитають вас: „Що це служіння означає?”— 27 ви скажете: „Це пасхальна пожертва Господу, бо Він пройшов повз будинок Ізраїлевих дітей, коли вбивав єгиптян, та врятував наші оселі. Тоді люди падали на коліна й поклонилися лише Господу Всевишньому”».
28 Отже, Ізраїлеві діти пішли й зробили так, як Господь наказав Мойсею та Аарону.
Хрещення ефіопського вельможі
26 З’явився до Пилипа Ангел Господній і сказав: «Збирайся й рушай на південь, по дорозі, що веде з Єрусалиму до Ґази». (Та дорога пролягала через пустелю).
27 Тож Пилип зібрався й вирушив. По дорозі він зустрів одного ефіопа, євнуха, який був вельможею Кандакії, цариці ефіопської, та виконував обов’язки наглядача за всією її скарбницею. Ефіоп їздив до Єрусалиму поклонитися Богу. 28 Тепер, повертаючись додому, він сидів у своїй колісниці й читав книгу пророка Ісаї.
29 Дух Святий сказав Пилипові: «Йди до тієї колісниці й лишайся біля неї». 30 Наблизившись до колісниці, Пилип почув, що вельможа читає книгу пророка Ісаї. Пилип запитав його: «Чи розумієш ти те, що читаєш?» 31 Тоді ефіоп відповів: «Як можу я розуміти, якщо ніхто не пояснює мені цього?» І він запросив Пилипа піднятися й сісти поруч із ним.
32 Вельможа саме читав таке місце:
«Його вели, як вівцю на заклання.
І як ягня, яке німує перед стригалем,
так і Він не розтулив своїх уст.
33 Принижений, Він був позбавлений справедливості.
Хто розповість колись про Його нащадків?
Адже життя Його на землі скінчилося».(A)
34 Вельможа[a] запитав Пилипа: «Скажи мені, будь ласка, про кого говорить пророк? Це він про себе, чи про когось іншого?» 35 І Тоді Пилип заговорив, почавши саме з цих слів Писання, і розповів євнуху Благовість про Ісуса.
36 Дорога вела їх униз і привела до води. Вельможа сказав: «Поглянь! Тут є вода! Чому би мені не похреститися?» 37 [Пилип відповів: «Якщо ти віриш усім своїм серцем, то можеш охреститися». Вельможа сказав: «Я вірю, що Ісус Христос—Син Божий»][b]. 38 Тоді Вельможа наказав візникові зупинитися. Вони вдвох, Пилип і вельможа, спустилися до води, й Пилип охрестив його. 39 А коли виходили з води, Дух Господа забрав Пилипа, і вельможа більше його не бачив. Сповнений радості, він продовжив подорож.
40 А Пилип опинився в місті Азоті. Звідти він пішов по всіх містах, проповідуючи Благовість, аж доки не прибув до Кесарії.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International