Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давидів. Хвальна пісня.
2 О Боже на Сіоні, Тебе я величаю,
Тобі я віддаю усе, що обіцяв.
3 Увесь народ пройде перед Тобою,
й молитви наші Ти почуєш.
4 Коли гріхи обтяжують нам душу,
Ти їх знімаєш з нас.
5 Щасливий той, кого обрав ти, Боже,
хто прославлятиме Тебе в Твоєму храмі.
Ми маємо усе в священному Твоєму храмі.
6 Ти Той, Хто нас рятує, Боже, відповідаєш нам,
приносиш перемогу величною Своєю міццю.
7 Він підперезаний Своєю владою,
Він гори нагромадив.
8 Він усмирив бурхливе море, заспокоїв хвилі грізні,
й народів грізне невдоволення спинив.
9 В усіх кінцях землі народи вражені всім тим,
що Ти здійснив.
Тобою приголомшені на заході й на сонцесході.
10 Про землю дбаєш, напуваєш Ти її,
і океан, і ріки Ти наповнюєш водою
і робиш життєдайною ту воду.
11 На зорані поля Ти направляєш дощ.
Вологою напоюєш лани, розпушуєш дощами землю
й благословляєш пагінці рости.
12 Ти рік новий стрічаєш щедрим урожаєм,
заповнюєш засіки свіжими дарунками ланів.
13 Рясними травами вкриваються пустелі,
і голі гори пасовиськами стають.
14 Куди не глянь, на пасовиськах вівці,
долини повняться зерном добірним.
Усі співають й веселяться в щасті.
Сарана понищить урожай
1 Слово Господа, що було Йоїлові, синові Петуїла:
2 «Старійшини почуйте це!
Послухайте, всі люди краю!
Чи так було колись за ваших днів
чи за життя батьків ваших? Ні!
3 Розкажіть про це дітям своїм,
а діти хай своїм розкажуть дітям,
а їхні діти—всім прийдешнім поколінням.
4 Все, що летуча сарана[a] лишила,
то гусінь-сарана пожерла,
усе, що гусінь-сарана лишила,
стрибуча сарана пожерла,
а що стрибуча сарана лишила,
нищівна сарана пожерла[b].
Напад сарани
5 Прокиньтеся, п’яні лідери, плачте й голосіть,
ви, хто вином солодким впивається,
бо скінчилося воно,
більше не скуштувати вам його.
6 Народ могутній,
незліченний вдерся в край мій.
У нього зуби, наче зуби лева,
у нього ікла, наче у левиці ікла.
7 Спустошення вони принесли в виноградник мій,
перетворили фіґові дерева на обрубки,
вони кору з них облупили, викинувши геть,
і зробили білими галузки.
Народ ридає
8 Голоси, мов наречена, вбрана у вереття[c],
над своїм померлим нареченим.
9 Офіри й ливні жертви зникли з храму.
Священики, Господні слуги, тужать.
10 Поля спустошено і висушено землю.
Бо збіжжя спустошене, і висохло молоде вино,
олія свіжа вийшла вся.
11 Сумуйте, хлібороби, голосіть, винороби,
за ячменем та пшеницею,
адже згнило у полі жниво.
12 І лози виноградні зів’яли й фіґові дерева.
Гранати, навіть пальми й яблуні—
усі дерева повсихали в полі.
І справді, всохла радість між людьми.
13 Священики, вберіться у вереття й голосіть,
тужіть усі, хто служить при вівтарі.
Ввійдіть, слуги мого Бога, ніч перебудьте у веретті,
бо хлібні жертви й ливні жертви вже не принесуть
до храму Бога вашого.
Страшна руїна після сарани
14 Призначте піст, усю громаду скличте,
зберіть старійшин і усіх людей
до храму Господа Бога вашого,
й до Господа взивайте.
15 Сумний то буде день,
бо наближається вже день Господній[d].
Він прийде, як могутня руїна від Всевишнього.
16 На ваших очах пропала вся їжа,
а щастя і радість зникли з Божої оселі.
17 Ми посіяли насіння,
але воно всохло під землею.
Покинуто комори, розвалилися стодоли,
бо зів’яло збіжжя.
18 А як реве худоба!
Довкола никають стада,
бо їм немає пасовиська,
овець отари й ті вмирають[e].
19 О Господи, до Тебе я взиваю,
бо зжер вогонь пасовиська в пустелі,
спалило полум’я усі дерева в полі.
20 Навіть звірі польові,
і ті потребують Твоєї допомоги,
адже потоки всохли,
вогонь пожер всі пасовиська у пустелі».
Останні дні
3 Запам’ятай, що в останні дні для нас настануть тяжкі часи. 2 Люди будуть себелюбними, пожадливими, хвальками, зухвалими, зневажливими, непокірними своїм батькам, недобрими й безбожними. 3 В них не буде любові до інших, вони не вибачатимуть, будуть наклепниками, втратять самовладання, стануть жорстокими ненависниками всього доброго. 4 Вони будуть зрадниками, необачними, пихатими, любитимуть розваги, а не Бога. 5 Вони будуть удавати себе за побожних людей, але відкинуть істинну силу віри. Завжди уникай таких!
6 Кажу тобі, бо дехто з них прокрадеться в оселі й заволодіє душами легковажних жінок, обтяжених гріхами й керованих усілякою хіттю. 7 Такі жінки завжди бажають вчитися чомусь новому, але ніколи не можуть досягти певного розуміння істини. 8 Як Яній та Ямврій[a] супротивилися Мойсею, так і ці люди противляться істині. Ці спантеличені люди відступилися від справжньої віри, та проповідують хибне вчення. 9 Та недалеко вони підуть, бо їхня нерозсудливість виявиться для всіх так само, як і безглуздя Янія та Ямврія стала очевидна.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International