Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...
16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!
17 І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!
18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!
19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.
20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!
21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!
23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!
24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.
25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.
26 На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.
46 І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.
47 І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
49 І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.
50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.
51 А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!
52 Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.