Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
19 Гірка отрута покарання—
пам’ять про приниження й бездомність.
20 Душа моя усі мої турботи пам’ятає,
душа моя в мені зігнулась долу.
21 Та серце пригадає все це знову,
і знов розбурхає надію.
22 Бо ласка Господа безмежна,
бо Його милосердя—невичерпне.
23 Вони оновлюються знов щоранку,
адже велика праведність Твоя.
24 Душа моя говорить: «Господь—мій Бог[a]»,
тому надію покладаю я на Нього.
25 Господь благий до тих, хто сподівається на Нього,
той до душі Йому, хто Його прагне.
26 Яке то благо сподіватись тихо
на Господа прихід!
12 Десятого дня п’ятого місяця, дев’ятнадцятого року царювання Навуходоносора,[a] вавилонського царя, до Єрусалима прийшов представник вавилонського царя Невузарадан, який командував царською охороною. 13 Він спалив Господній храм, царський палац і всі будинки в Єрусалимі, та кожен важливий будинок було спалено вогнем.
14 Вавилонське військо, очолюване командиром охорони, зруйнувало мури довкола Єрусалима. 15 Командир охорони Невузарадан захопив у полон усіх людей, які ще залишалися на той час у місті[b] разом з залишками ремісників, а також всіх тих, перейшов на бік вавилонського царя. 16 Та Невузарадан залишив декого з найбідніших людей краю, щоб ті працювали на виноградниках та полях.
17 Вавилоняни порозбивали у Господньому храмі бронзові стовпи, поставці й бронзове Море, яке на них трималося. Всю цю бронзу вони вивезли до Вавилона. 18 Вони також захопили з собою горщики, лопатки, ножиці для обрізання гноту, кропильниці та весь бронзовий посуд, що використовувався у храмі під час відправи. 19 Командир царської охорони позабирав всі золоті і срібні казани, кадильниці, келихи, тарелі, світильники, мисочки й чаші.
20 Щодо двох стовпів, одне Море та дванадцяти бронзових биків, що були під ним, й рухливі поставці, зроблені Соломоном для Господнього храму, то бронзу всіх цих предметів зважити було неможливо. 21 Кожен із стовпів досягав вісімнадцять ліктів[c] заввишки, дванадцять ліктів[d] довкола, а завтовшки по краю—чотири пальці[e]. 22 Капітелі стовпів зроблено було з бронзи, п’ять ліктів[f] заввишки, мереживо й гранатові плоди довкола всієї капітелі виготовлені були з бронзи. Друга колона і плоди гранату були такі самі. 23 На них було дев’яносто шість плодів гранату, а всього по сітці їх було сто.
24 Начальник царської охорони захопив у полон первосвященика Сераю, головного священика Софонію і ще трьох охоронців брам. 25 А з тих, хто ще залишився в місті, він узяв військового командира та сімох царських вельмож. Він також узяв писаря який був начальником служби набору до війська краян і шістдесят чоловік з місцевих. 26 Невузарадан, командир царської охорони, забрав їх з собою й привів до царя Вавилона в Ривлу. 27 У Ривлі, в Гаматській землі, Навуходоносор віддав їх на смерть. Отак пішла Юдея зі своєї рідної землі в полон.
28 Ось кількість людей, яких Навуходоносор вислав з Юдеї:
на сьомому році[g]—три тисячі двадцять три юдеї;
29 на вісімнадцятому році[h] правління Навуходоносора—вісімсот тридцять дві душі з Єрусалима;
30 на двадцять третьому році[i] правління Навуходоносора,
Невузарадан, начальник охорони, вислав сімсот сорок п’ять юдеїв.
Разом було їх чотири тисячі шістсот чоловік, яких забрали в полон.
Послання до Перґамської церкви
12 Напиши Ангелу Перґамської церкви:
Ось, що говорить Той, Хто має двосічний меч:
13 «Я знаю, що живеш ти там, де престол сатани. Я також знаю, що дотримуєшся ти ймення Мого і не відмовилася від Моєї віри навіть у ті дні, коли Антипа, Мій вірний свідок[a], був убитий у твоєму місті, де живе сатана.
14 Однак Я дещо маю і на докір тобі: є там серед вас люди, які наслідують „вчення Валаама”. Того Валаама, який навчив Валака звабити людей Ізраїлю на гріх: вони їли м’ясо, пожертвуване бовванам, і чинили розпусту. 15 Такі люди є й серед вас. Вони наслідують вчення николаїтів. 16 Покайтеся ж! Бо Я скоро прийду до вас і битимуся з тими людьми мечем Моїх уст.
17 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух промовляє церквам: тому, хто переможе, буде від Мене „прихована манна”. І дам я тому білий камінь, а на камені тому буде написане нове ім’я, якого ніхто не знатиме, крім того, хто одержить його».
Послання Ісуса до церкви в Фіатирі
18 Напиши до Ангела Фіатирської церкви:
Це говорить Син Божий, Той, в Кого очі блищать, як полум’я, а ноги, немов із блискучої бронзи:
19 «Я знаю про діла твої, любов, віру, служіння, й про твоє довготерпіння. Я знаю те, що ти робила останнім часом,—більше, ніж те, що робила спочатку.
20 Але ось що маю на докір тобі: ти надто багато дозволяєш цій жінці Єзавелі[b], яка називає себе пророчицею. Своїм ученням вона зводить слуг Моїх з путі істинного. Вони чинять розпусту й їдять їжу, яка була принесена в пожертву бовванам. 21 Я дав їй час, аби покаялась, але вона не хоче каятися в своїй розпусті.
22 Отож готовий Я вже кинути її на ложе муки, а тих, хто грішив із нею, віддати на великі страждання, якщо не покаяться вони в злодіяннях, які з нею чинили. 23 Я повбиваю її послідовників, і тоді всі церкви дізнаються, що Я є Той, Хто знає людські думки й почуття. Я відплачу кожному з вас за діла ваші.
24 А тепер є у Мене дещо для решти із вас у Фіатирі, хто не наслідує цього вчення і хто не засвоїв так званих сатанинських „глибинних таємниць”. На вас Я більше не накладатиму ніякого іншого тягаря. 25 Але тримайтеся тієї істини, що маєте, доки Я не прийду.
26 Тим, хто переможе й буде послідовно до кінця виконувати Мою волю, Я дам владу над народами. 27 І керуватимуть вони народами залізним жезлом, і розіб’ють їх на дрібні черепки, мов глиняні горщики[c]. 28 Вони отримають таку ж саму владу, яку Я одержав від Отця Свого, і дам Я їм досвітню зорю. 29 Той хто має вуха, нехай почує, що Дух промовляє церквам!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International