Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
19 На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
25 Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
28 Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
5 Бо коли Господь Бог Саваот доторкнеться землі, то розтане вона, і в жалобу впадуть всі мешканці її. І вся вона вийде, немов та Ріка, і мов річка Єгипту обнизиться.
6 Він будує на небі чертоги Свої, а Свій небозвід заклав над землею, воду морську Він кличе, і виливає її на поверхню землі, Господь Йому Ймення!
7 Хіба ж ви, Ізраїлеві сини, Мені не такі, як сини етіоплян? говорить Господь. Хіба ж не Ізраїля вивів Я з краю єгипетського, а филистимлян з Кафтору, а Арама із Кіру?
8 Ось очі Господа Бога на грішне це царство, і з поверхні землі його вигублю, та вигублюючи, не погублю дому Якового, говорить Господь.
9 Бо ось Я звелів, і серед народів усіх пересію Ізраїлів дім, як пересівається решетом, і жодне зеренце на землю не випаде!
10 Упадуть усі грішні народу Мого від меча, що говорять: Не досягне до нас і не стріне оце нас нещастя!
11 Того дня Я поставлю упалу Давидову скинію і проломи в ній загороджу, і поставлю руїни його, і відбудую його, як за днів стародавніх,
12 щоб решту Едому посіли вони, і всі ті народи, що в них кликалося Моє Ймення, говорить Господь, Який чинить оце.
13 Ось дні настають, говорить Господь, і орач із женцем зустрінеться, а топтач винограду із сіячем, і гори закрапають виноградовим соком, а всі взгір'я добром потечуть.
14 І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.
15 І Я посаджу їх на їхній землі, і не будуть їх більш виривати з своєї землі, яку Я їм дав, говорить Господь, Бог твій!
41 Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.
42 І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?
43 А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!
44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.
45 У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
47 Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.
48 Я хліб життя!
49 Отці ваші в пустині їли манну, і померли.
50 То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.
51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.