Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
30 Псалом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
2 (30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
3 (30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
4 (30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
5 (30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
6 (30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
7 (30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
8 (30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
9 (30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
10 (30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
11 (30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,
12 (30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!
32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...
33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.
34 І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...
35 І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.
36 І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!
37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла...
9 І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.
2 І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
3 І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.
4 І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.
5 А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.
6 І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.