Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
148 Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!
2 Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:
3 Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!
4 Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!
5 Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,
6 Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!
7 Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,
8 огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,
9 гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,
10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,
11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,
12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,
13 нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!
14 Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!
8 А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.
9 І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
10 І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...
3 І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!
2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.
3 І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.
4 І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.
5 Бо ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,
6 не до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!
7 Але Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!
8 Ось Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.
9 Як той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!
10 І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.
11 І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.
10 І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні,
2 і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,
3 і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.
4 А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!
5 А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою
6 та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде,
7 а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.
8 І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі.
9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.
10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...
11 І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.