Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
75 Для дириґетна хору. „Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
2 (75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
3 (75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
4 (75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
5 (75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
6 (75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
7 (75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
8 (75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
9 (75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
10 (75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!
12 (41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
13 (41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
14 (41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
15 (41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.
16 (41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
17 (41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
18 (41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
19 (41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
20 (41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
21 (41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.
22 (41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 (41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
24 (41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
25 (41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
26 (41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
27 (41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
28 (41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
29 (41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
30 (41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.
31 (41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
32 (41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
33 (41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 (41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!
13 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!