Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
128 Пісня прочан. Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його!
2 Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!
3 Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!
4 Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!
5 Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,
6 і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!
5 (4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!
2 (5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!
3 (5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.
4 (5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!
5 (5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!
6 (5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?
7 (5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!
8 (5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.
9 (5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.
10 (5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!
11 (5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?
12 (5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.
13 (5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,
14 (5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:
15 (5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...
16 (5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?
17 (5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...
18 (5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!
19 (5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!
20 (5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!
21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...
22 А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?
23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.
25 А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.
26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.
27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.
29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.
30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!
33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?
34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.
35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
38 Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.