Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
73 Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
11 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
3 Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.
4 Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,
5 і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
6 Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!
7 Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?
8 А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.
9 А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?
10 Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.
11 Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!
12 Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте,
13 і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось.